Попрощатися із Захисником прийшло дуже багато людей. Незважаючи на палюче сонце та літню спеку, односельчани, жителі громади, представники влади, духовенства, рідні та друзі вшанували пам’ять Воїна, який віддав за нас найдорожче — власне життя, повідомляє Брошнів-Осадська територіальна громада.
Під час чину похорону місцевий парох отець Микола Андибур звернувся до присутніх зі словами, які глибоко відобразили біль цієї втрати:
«У цей час ми відчуваємо момент глибокого болю, але водночас і вдячності, і християнської надії на вічне життя. Кожне поховання — це не просто статистика війни — це незагоєна рана для родини, для всього українського народу».
Андрій Зорій народився 9 грудня 1974 року в багатодітній християнській родині у Креховичах. Змалку був допитливим і працьовитим. Закінчив Креховицьку школу, а згодом — Брошнівське професійно-технічне училище №9.
У 1993 році був призваний на строкову військову службу. Після повернення з армії працював на різних роботах, а згодом — в Осмолодському держлісгоспі.
У 2003 році Андрій створив сім’ю, у якій народилась донечка Діана.
У березні 2026 року Андрія мобілізували до лав Збройних Сил України. Сержант ЗСУ служив водієм 3-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 11-ї штурмової роти 4-го штурмового батальйону військової частини А4951.
18 липня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Березівка Куп’янського району Харківської області Андрій Зорій загинув. У сповіщенні військової частини зазначено, що його смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби та захистом Батьківщини. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, мужньо виконуючи свій обов’язок перед Україною.
Звершуючи чин похорону, отець Микола Андибур промовив слова останнього благословення:
«Сьогодні Андрій стоїть перед Богом із серцем, сповненим великої жертовності. Твій Бог з тобою, і нехай святі мученики провадять тебе, Андрію, до Царства Небесного».
Поховали Героя з усіма військовими почестями. Жалобно лунав духовий оркестр, молитовно співали церковні хористи, а рідні, близькі, друзі й односельчани зі сльозами на очах проводжали Захисника в останню земну дорогу.
Після завершення Богослужіння отець Микола Андибур висловив щиру подяку Брошнів-Осадській селищній раді за належну організацію похорону, священникам Брошнівського деканату УГКЦ на чолі з деканом отцем Володимиром Майкою — за спільну молитву та звершення чину поховання, а також усім жителям громади, які прийшли віддати останню шану українському Воїну.
Для тих, хто через поважні причини не зміг бути присутнім на похороні, у Креховичах було організовано радіотрансляцію Богослужіння та церемонії прощання.
Вічна пам’ять і слава Герою Андрію Зорію!
Нагадаємо, що на Харківщині загинув штурмовик Андрій Зорій з Брошнів-Осадської громади.
