Патріарша проща до Крилоса розпочалася у суботу, 1 серпня, із насиченої молитовної вечірньої програми, яка є незмінною упродовж кількох останніх років. Вона складалася з Великої Вечірньої з Литією, урочистої процесії зі свічками й Галицькою чудотворною іконою Матері Божої, науки Владики Йосафата Мощича, молебню до Богородиці, молитви на оздоровлення та походу до цілющого джерела, повідомляє Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ.
У неділю, 2 серпня, другий день прощі розпочався з прибуття великої кількості прочан на історичні землі серця давнього Галича. В очікуванні Отця і Глави УГКЦ, духовенство та вірні помолилися недільну Утреню.
Предстоятеля УГКЦ на історичній Крилоській горі вітала молодь, яка вручила йому коровай на знак гостинності. Парох відпустового місця о. Ярослав Жолоб запросив Блаженнішого Святослава очолити Архієрейську Божественну Літургію.
У часі моління Главі УГКЦ співслужили:
- Апостольський нунцій в Україні Архієпископ Вісвальдас Кульбокас,
- Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин,
- митрополити та єпископи УГКЦ,
- священнослужителі та ієромонахи Івано-Франківської Архієпархії та інших єпархій УГКЦ.
Своїм співом літургію супроводжував хор «Благовіст» Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата.
У своїй проповіді Патріарх пригадав подію 90-річної давності — відкриття фундаменту древнього Успенського собору, а відтак роздумував над євангельським уривком про порятунок апостола Петра Христом у морі.
«Рівно 90 років тому тут, на цьому місці, сталася подія, яка сколихнула цілу Україну. Тоді тисячі людей день і ніч приходили саме сюди. У 1936 році відомий український археолог Ярослав Пастернак, за сприяння і підтримки праведного Митрополита Андрея Шептицького, відкрив для наукового світу, для Церкви й народу фундаменти Успенського собору, а також віднайшов поховання князя Ярослава Осмомисла.
Що люди приходили сюди побачити? Точно не мертве каміння, навіть не археологічні артефакти. Народ приходить сюди, щоби побачити своє коріння, побачити те, що становить тотожність українця і греко-католика. Народ приходить сюди, щоби відкрити правду — правду про себе, про свій народ, про нашу Батьківщину, про нашу Церкву. І це археологічне відкриття, річницю якого сьогодні хочемо згадати, вказало, що правду можна приховати, навіть можна закопати, але неможливо знищити», — розповів Блаженніший Святослав.
Після Архієрейської літургії до численних молільників звернувся Архієпископ Вісвальдас Кульбокас:
«Галицька ікона поєднує і Візантію, і Україну, і Рим, а ще більше об’єднує той народ, який жив на цій землі протягом тисяч років. Саме тому у цій літургії мій основний намір молитви був про те, щоб спадщина всіх святих Церкви та всього нашого народу не була лише для нас історією у статистиці, а живими відносинами».
Згодом Блаженніший Святослав закликав до молитви у наміренні Святішого Отця, щоб отримати повний відпуст паломникам. Відтак Предстоятель подякував численним митрополитам та єпископам УГКЦ, всім священникам, ієромонахам, паломникам, представникам влади, організаторам Патріаршої прощі та молоді, яка крокувала на Крилоську гору у пішу прощу. Також Блаженніший Святослав подякував Захисникам та Захисницям, що мужно боронять Україну від російського ворога.
«Хочу обійняти родини наших полеглих Воїнів, які сьогодні тут, між нами. Вони сьогодні моляться за своїх дітей, які є в обіймах Небесного Отця. Дякуємо вам за вашу жертву, що приносите на вівтар Господній», — додав Патріарх.
На завершення Патріаршої прощі всі прочани піднесли молитву за Батьківщину «Боже великий, єдиний».
