Таку позицію вже два дні озвучує на ранкових нарадах міський голова Андрій Найда, пишуть «Вікна».
Під час оперативної наради у виконкомі 3 серпня очільник громади вперше озвучив необхідність забрати у власність Калуської громади Районний будинок культури на вулиці Шевченка. Зараз двоповерхова історична споруда, побудована 1907 року, перебуває у власності обласної ради.
«Там дерева ростуть, нищиться… Ми маємо зберегти — це наша історія. Якщо область не хоче за ним дивитися, то ми краще заберемо і будемо це робити. У перспективі подаватимемося на гранти. Треба забирати, бо, на жаль, за цим приміщенням не дивляться, воно скоро буде зруйноване і ми втратимо нашу пам’ять. У Калуші не так багато історичних будівель», — наголосив очільник міста.
Наступного дня після доповіді заступниці начальника управління комунальної власності Марії Пристай Андрій Найда дав доручення разом із начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Анатолієм Топоровим та начальником управління будівництва та розвитку інфраструктури Юрієм Токаруком зробити поверхневий огляд РБК, щоб оцінити стан будівлі: де ростуть дерева, обсипається балкон чи тріскають стіни.
«Треба готувати звернення на серпневу сесію на ім’я голови обласної ради про передачу приміщення у власність Калуської міської ради. Те приміщення, яке будували калушани, просто знищиться, тому давайте будемо "добивати". Хай це будуть витрати з нашого бюджету, але ми назавжди збережемо цю пам’ятку архітектури», — підсумував посадовець.
Як повідомляли «Вікна», 2021 року Калуська міська рада мала намір передати обласній раді всі приміщення на вул. Грушевського, 66, за винятком приватизованої частини. Це рішення було частиною попередніх домовленостей, за якими міська та обласна ради мали обмінятися приміщеннями. Приміщення на Грушевського, 66 можна було продати, на відміну від будівлі РБК, яка є пам’яткою архітектури й не підлягає приватизації.
У 2022 році Калуська філія Союзу українок збирала підписи під зверненням до керівництва обласної ради та ОДА щодо повернення Народного дому громаді.
«Народний дім (колишня назва) споруджений за кошти української громади понад 100 років тому. Він був центром культурно-просвітницького життя на Калущині. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення, її освячував Андрей Шептицький, також тут виступали Іван Франко та інші діячі культури й освіти ХХ століття. У перші роки відродження України Народний дім став місцем зібрань національно свідомої української громади: Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка ("Просвіта"), Народного руху України, Союзу українок, Спілки української незалежної молоді (СУНМ), "Соколят", товариства "Відродження", а також вояків ОУН-УПА. У Народному домі відбувалися загальні збори громади, конференції, тематичні заходи та відновлення традиційних народних свят.
За час свого існування Народний дім завжди був осередком культури та аматорського мистецтва. Зі зміною адміністративно-територіального устрою України внаслідок децентралізації відділ культури Калуської РДА та Районний будинок культури були ліквідовані. Як результат — аматорські колективи припинили свою діяльність, а приміщення не використовується, хоча перебуває в задовільному стані для проведення заходів», — йшлося у зверненні.
Довідка: Датою будівництва сучасного будинку культури вважається 1907 рік (її зафіксовано на флюгері купола), а роком раніше у місті перебував із візитом митрополит і глава УГКЦ Андрей Шептицький, який освятив будівництво Народного дому для калушанок і калушан. Розбудова споруди тривала до 1914 року. У 1917 році будівля була зруйнована. Після завершення Першої світової війни калушани власним коштом відбудували цю важливу культурну пам’ятку міста.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
