На офіційному сайті Калуської міської ради оприлюднили фінансовий звіт про виконання бюджету громади за липень та сім місяців 2026 року.
Якщо у червні динаміка виглядала позитивно (дефіцит доходів почав зменшуватися завдяки масовим виплатам відпускних освітянам, що суттєво підняло надходження податку з доходів фізичних осіб), то у липні ситуація змінилася. Виплати освітянам навпаки були меншими, ніж зазвичай. Окрім того, міська рада суттєво збільшила план доходів для забезпечення видатків. Це призвело до стрімкого зростання дефіциту доходів на початок восьмого місяця року. "Вікна" аналізували ситуацію.
Витрати більші за доходи
У липні загальна сума надходжень до загального і спеціального фондів (включно з дотаціями та субвенціями) склала 112,3 млн гривень. Для порівняння: у травні вони становили 136,2 млн гривень, а у червні — 159 млн гривень (тоді громада отримала фактично подвійну освітню субвенцію).
Другий місяць поспіль бюджет Калуської громади витрачає більше, ніж заробляє. Нагадаємо, у червні видатки склали 164,5 млн гривень (на 5,5 млн гривень більше за доходи), що є рекордним показником для одного місяця з початку року. У липні видатки становили 114 млн гривень, що на 1,7 млн гривень більше за отримані доходи.
За сім місяців загалом доходи бюджету склали 877,6 млн гривень, а видатки — 814,8 млн гривень.
Станом на кінець квітня дефіцит доходів загального фонду бюджету громади становив 3,1 млн гривень, а на кінець червня (тобто за перше півріччя) недовиконання запланованих доходів загального фонду складало 5,2 млн гривень. На кінець липня дефіцит зріс до 23,8 млн гривень: при плані 844,8 млн гривень громада отримала лише 821 млн гривень.
Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)
Головною проблемою бюджету протягом року залишається недовиконання плану щодо ПДФО, який є основним джерелом наповнення казни громади. У липні громада отримала 44,1 млн гривень доходу від цього податку. Це чимало, однак у зв’язку з тим, що річний план доходів наприкінці червня було підвищено з 502,3 до 525,8 млн гривень, за сім місяців розрив між запланованими й реальними надходженнями вже сягнув 27,3 млн гривень.
Динаміка відхилення від плану щодо ПДФО (кумулятивно з початку року):
- Січень: недовиконання -8,1 млн грн;
- Лютий: недовиконання -9,7 млн грн;
- Березень (І квартал): недовиконання -14,4 млн грн;
- Квітень: недовиконання -14,1 млн грн;
- Травень: недовиконання -14,3 млн грн;
- Червень (І півріччя): недовиконання -12,2 млн грн;
- Липень (7 місяців): недовиконання -27,3 млн грн (зібрано 296,3 млн грн при плані 323,6 млн грн).
Прогалина по ПДФО, сформована в першому кварталі, у другому кварталі стабілізувалася, а за останній місяць зросла більш ніж удвічі.
Єдиний податок, акциз та плата за землю
Другий за важливістю єдиний податок від малого та середнього бізнесу демонструє нестабільність. Так, у червні було зібрано лише 6,5 млн гривень, натомість у липні — 16,6 млн гривень (такі коливання пов’язані з періодичністю сплати податку). Загалом за сім місяців надійшло близько 92,5 млн гривень при плані 93,6 млн гривень.
Дефіцит по ПДФО та єдиному податку вдалося частково перекрити іншими джерелами:
- Акцизний податок: у липні приніс 9 млн гривень. З початку року накопичено близько 54,2 млн гривень (план на сім місяців перевищено на 3,7 млн грн).
- Плата за землю (податок та оренда): попри підвищення річного плану наприкінці червня з 105,6 до 109,1 млн гривень, показники суттєво перевиконуються. За сім місяців замість планових 65,7 млн отримали понад 68,7 млн гривень (+3,1 млн грн), з яких 10,1 млн надійшли в липні.
Раніше йшлося про те, що у червні вперше з початку року чотири камери автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху (три міські та одна в селі Голинь) виконали місячний план доходу від штрафів, принісши 51 тис. гривень (план на місяць — 50 тис. гривень). У липні камери «заробили» для бюджету громади вже 71,5 тис. гривень. Отже, дефіцит доходів, який накопичився з початку року за цією статтею, поступово скорочується.
Спеціальний фонд та продаж землі
Доходи спеціального фонду у липні були суттєво скромнішими, ніж у червні: 8,3 млн гривень проти 12,6 млн. Їх забезпечили:
- Власні надходження бюджетних установ — 5,6 млн гривень;
- Продаж землі — понад 1,6 млн гривень;
- Пайова участь забудовників у розвитку інфраструктури — 1,1 млн гривень.
Загалом за сім місяців від продажу землі громада отримала 22,3 млн гривень при плані 29,2 млн гривень. Показники відстають від графіка, а також поступаються торішнім, коли за аналогічний період громада отримала 25,9 млн гривень. До речі, за цілий 2025 рік було отримано рекордні 55,7 млн гривень, а на 2026 рік запланували понад 58 млн гривень від продажу землі.
Видатки бюджету: куди спрямували кошти
Окрім традиційних витрат на захищені статті (зарплати, енергоносії, комунальні послуги), Калуська громада у липні профінансувала низку інфраструктурних, оборонних та соціальних програм.
Благоустрій та дорожнє господарство: у липні на цей напрямок виділено рекордні 25,6 млн гривень (всього за сім місяців — 92,7 млн грн із запланованих 99,9 млн). На відміну від першого кварталу, коли кошти отримували суто комунальні підприємства («Калушавтодор», «Міськсвітло»), в останні місяці активно фінансуються сторонні підрядники для поточного ремонту доріг, тротуарів тощо. У липні їм сплатили 12,1 млн гривень (у квітні — 8,1 млн, у травні — 9,8 млн, у червні — 6,8 млн, загалом з початку року — 37 млн грн). Комунальні підприємства у липні отримали 13,3 млн гривень, а від початку року — 55,2 млн гривень.
Підтримка Сил оборони: у січні-лютому фінансування армії з місцевого бюджету не здійснювалося. Перші кошти розподілили лише наприкінці лютого. У липні на потреби ЗСУ спрямували 4,9 млн гривень, а загальна сума допомоги за сім місяців склала 27,7 млн гривень.
Соціальні програми та медицина: на підтримку закладів охорони здоров'я у липні виділили понад 1,6 млн гривень (11,4 млн грн з початку року), на соціальні допомоги мешканцям — 4,9 млн гривень (16,4 млн грн від початку року).
Фінансова підтримка КП та будівництво: на забезпечення роботи «Калуської енергетичної компанії» з початку року витратили понад 5,3 млн гривень при плані 11,8 млн. Також у липні було зроблено внесок у статутні капітали комунальних підприємств у розмірі 550 тис. гривень (близько 2,6 млн грн за перше півріччя) та профінансовано будівельні проєкти зі спецфонду на 2,5 млн гривень (9,8 млн гривень за сім місяців).
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
