Тим часом люди, які щодня користуються цією дорогою, налаштовані рішуче: якщо їх найближчим часом не почують, вони перекриватимуть національну автомобільну дорогу державного значення Н-10 Стрий — Мамалига у селі Вістова, пишуть «Вікна» з місця події.
«Ми офіційно повідомимо правоохоронні органи, міську та обласну владу про те, що перекриватимемо дорогу у Вістовій. Спершу — на 10 хвилин, а далі — частіше. Хочемо, щоб нас почули, як і деякі інші громади, бо іншого виходу вже не бачимо. Розуміємо, що триває війна, але виділити грейдер можливість є. Автобуси їздять із запізненням, пасажири змушені дихати пилом, а екстрені служби витрачають значно більше часу на доїзд», — емоційно описують ситуацію місцеві.
З’їжджаючи з державної траси Н-10 у селі Вістова, можна побачити заасфальтовану дорогу, яка буквально 200 метрів не дотягує до першого магазину в Мислові.
«Державне підприємство «Дороги Прикарпаття» вже ближче до зими 2023 року заасфальтувало 1 кілометр 700 метрів цієї дороги. Ще одну ділянку засипали щебенево-піщаною сумішшю та укатали котком, обіцяючи завершити роботи навесні 2024-го. Проте все так і залишилося незавершеним досі. Це гроші на вітер, бо підсипку розмило через зиму та дощі, і вся суміш опинилася на узбіччі. Шкода цих коштів…», — описує ситуацію староста Любомир Гулимчук.
Тоді з бюджету міської ради було виділено 11 мільйонів гривень співфінансування.
Сім кілометрів вибоїн або ж обʼїзд через іншу громаду
Проїжджаючи центральною дорогою до гімназії у селі Ріп’янка, водії натрапляють на суцільні вибоїни. В окрузі загалом проживає 1700 людей. У місцевому закладі освіти навчаються 99 учнів, а ще 10 — щодня їздять на навчання до міста. В останньому селі округу — Яворівці — мешкає 350 осіб, які часто їздять до Калуша на роботу, в лікарню та в інших справах. Через подорожчання пального та критичний стан проїжджої частини перевізник уже скоротив кількість рейсів рейсового автобуса до п’яти на день.
Уранці в селі безлюдно, бо здебільшого всі на роботі, а водії поодинці долають глибокі ями. Жителька села, яка побажала залишитися анонімною, розповіла, що з огляду на війну доводиться терпіти незручності. Втім, поїздка цією дорогою викликає лише негативні емоції.
«Машини здебільшого низькі, тому ремонти постійні… А біля зупинки взагалі така вирва, що після дощу доводиться взувати гумові чоботи, бо води по коліна», — ділитися жінка.
Староста пояснює: люди прагнуть, щоб найнагальнішу ямковість ліквідували найближчим часом. Проте звичайна підсипка щебенево-гравійною сумішшю чи асфальтовою крихтою — це максимум пів року витримки. Жителі трьох сіл — Мислова, Ріп’янки та Яворівки — дуже часто скаржаться на жахливий стан автошляху. Поки що люди збирають підписи під черговим зверненням, але якщо реакції не буде, незабаром вдадуться до радикальних дій.
Бюрократичне коло: довга шухляда «Доріг Прикарпаття»
За словами Любомира Гулимчука, з 2021 року вони регулярно надсилають листи до різних установ щодо ремонту доріг. Останнє звернення адресували голові Івано-Франківської ОВА Світлані Онищук у четвер, 13 серпня.
«Коли ми відправляємо листа до ДП «Дороги Прикарпаття», його відкладають у довгу шухляду. Якщо ж пишемо на міністерство — звернення «спускають» донизу, і тоді область змушена реагувати на проблему. Проте відповіді зазвичай однакові: коштів немає; коли вони будуть передбачені державою, тоді й проведуть ремонт дороги», — ділиться бюрократичним досвідом староста.
Заступниця начальника управління житлово-комунального господарства (УЖКГ) Любов Тимків додає, що поточний ремонт вирішить проблему лише частково, тому такий підхід уже неефективний:
«Тут немає сенсу проводити точкові роботи: асфальт настільки зруйнований, що щебеневу суміш із бітумною емульсією просто немає до чого кріпити».
Нині очікують початку ремонту струменевим методом у селах Копанках, Сівці-Калуській, Кропивнику і Студінці. У цьому списку також і дорога в Голині до залізничного переїзду в бік Кропивника, яка все ще чекає погодження від ДП «Дороги Прикарпаття».
Щодо ймовірного перекриття доріг, очільник Калуської громади Андрій Найда зауважує, що розуміє обурення людей:
«Тут їх уже ніхто не в змозі зупинити. Люди в цьому окрузі живуть роками й не бачили ремонтів навіть до війни. Коли вони спостерігають, що в інших громадах радикальні методи діють, то беруть це собі на озброєння».
Нагадаємо, що в Калуській громаді подібні проблемні ділянки ДП «Дороги Прикарпаття» є також у Тужилові та Студінці.
Позиція влади: вимушена економія заради інфраструктури
На запитання «Вікон», чому такі значні суми у 2026 році спрямовують на ремонт доріг і які галузі через це недоотримують фінансування, Андрій Найда відповів, що влада детально аналізує стан покриття після кожної зими.
«Дороги просто посипалися, і це було прогнозовано. З початком повномасштабного вторгнення капітальний ремонт практично припинився. Тож настав час "Х", коли цей «карієс» масово дав про себе знати, а старі "пломби" повилітали. Струменевий метод ефективний, але він дає лише тимчасовий результат — щонайбільше на пів року», — зазначає міський голова.
Через це міська влада змушена перерозподіляти кошти, подекуди забираючи їх з інших важливих сфер суспільного життя.
«Наразі доводиться економити на матеріально-технічній базі освіти та медицини, щоб збільшити видатки на ремонт доріг. Підтримку армії ми не зменшуємо — це наш першочерговий пріоритет. Але який сенс із лікарні чи школи, якщо до них немає нормального доїзду?» — підсумовує очільник громади.
Місто декларує готовність співфінансувати ремонт із нашого бюджету, але покривати половину вартості робіт на дорогах державного значення вважає занадто великим тягарем: максимум 20%, і то якщо сума не буде захмарною.
На думку голови громади, потрібно проводити саме капітальний ремонт сільської дороги із повним зрізанням старого покриття фрезою та вкладанням верхнього шару асфальту завтовшки щонайменше 5-6 сантиметрів, адже у майбутньому старшокласники доїжджатимуть звідси до міських ліцеїв.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
