Калушани в соціальних мережах активно коментують рішення Калуської міської ради щодо будівництва нових приватних очисних споруд. Містяни не лише висловлюють занепокоєння, а й виходять до міської влади з конкретними пропозиціями.
Зокрема, калушанка Наталія Романчак наголошує, що перед підписанням довгострокових угод варто розглянути можливість придбати або отримати у власність громади вже існуючі очисні споруди «Карпатнафтохіму», який зараз перебуває у процедурі банкрутства. На її думку, якщо ці споруди можна модернізувати, для Калуша було б набагато вигідніше мати власні комунальні потужності, ніж залежати від приватного інвестора.
«Так, будівництво нового об'єкта приватним коштом не потребуватиме витрат із міського бюджету, але важливо думати не лише про сьогодні, а й про наступні десятки років, — зазначає Наталія Романчак. — Якщо є можливість отримати стратегічно важливий об'єкт у власність громади, таку нагоду не можна втрачати, бо очисні споруди — це важлива інфраструктура міста, яка потрібна Калушу сьогодні і буде потрібна нашим дітям та онукам».
Своє бачення висловив і науковець, співробітник Технічного університету Мюнхена (Німеччина) Віктор Глухий. Він вважає, що проблему потрібно вирішувати комплексно й дивитися насамперед на те, яка модель буде найвигіднішою для Калуша на наступні 25–30 років.
Експерт звертає увагу на поточну ситуацію: сьогодні місто платить «Карпатнафтохіму» за очищення стоків, хоча ці споруди історично розраховувалися переважно під промисловість. Головна ж проблема полягає в тому, що разом із господарсько-побутовими стоками до системи потрапляє величезна кількість дощових, талих та дренажних вод — приблизно чверть від усього об'єму. Фактично громада щороку переплачує 10–13 млн грн за транспортування й очищення води, яку взагалі не обов'язково направляти на такі очисні споруди.
У зв'язку з цим Віктор Глухий пропонує перед укладанням угоди з інвестором детально проаналізувати такі альтернативи:
- Реконструкція та оптимізація нинішньої системи з поступовим відокремленням дощової каналізації від господарсько-побутової.
- Будівництво власних комунальних КОС, які належатимуть громаді. Реалізувати це можна не лише за кошти міського бюджету, а й із залученням європейських кредитів, грантів чи міжнародних програм співфінансування.
- Гібридна модель: спочатку зменшити обсяг стоків шляхом відокремлення дощових і дренажних вод, а вже потім збудувати комунальні очисні споруди оптимальної потужності.
- Приватний інвестор — за умови, що ця модель буде економічно обґрунтованою та прозорою.
«Але тоді мешканці мають побачити повний розрахунок: скільки коштуватиме очищення одного кубометра, яким буде тариф через 5, 10, 25 років, хто компенсуватиме різницю між економічно обґрунтованим тарифом і тарифом для населення, які гарантії має місто та що відбудеться, якщо інвестор припинить діяльність, — наголошує науковець. — Бо якщо Калуш уже сьогодні витрачає мільйони на очищення зайвої дощової води, можливо, найперше варто не будувати ще більші очисні, а перебудувати саму систему водовідведення? Рішення такого масштабу має ухвалюватися не за принципом "є інвестор — давайте погоджувати", а після відкритого порівняння всіх можливих моделей».
На ці пропозиції вже відреагував міський голова Калуша Андрій Найда:
«Гарна ідея! А чи потягне місто фінансово очисні споруди КНХ? Вони ж окремо не працюють. Є ще цех ВІК, є ще електропідстанції, які їх обслуговують, тощо. За словами керівництва ТОВ "КНХ", лише за місяць витрати на електроенергію становлять близько 20 млн грн. Якщо підбити витрати на зарплату, електроенергію, витратні матеріали, то потрібно десь 300–400 млн грн на рік. Якби Калуська міська рада мала такі кошти, то самі б і будували власні очисні. Інший варіант — якби держава дотувала місто, але... будьмо реалістами. Якщо хтось знає кращий варіант, але реальний і з ТЕО, приходьте, з радістю обговоримо», — написав очільник громади.
Як повідомляли "Вікна", минулого тижня Калуська міська рада фактично без обговорення погодила тристоронній договір із київською компанією ТОВ «НОВА-КОС» та КП «Калуська енергетична компанія» щодо будівництва нових очисних споруд. Об'єкт потужністю 10 тис. кубометрів на добу зводитимуть повністю приватним коштом, а термін дії угоди становить 25 років. Попередній бюджет проєкту — понад 500 млн гривень. Головним ризиком для мешканців міста є майбутня вартість послуги: оскільки бюджетні кошти не залучаються, а термін окупності становить 10 років, інвестор повертатиме свої інвестиції виключно через тариф.
Більше — в публікації "Голоси підраховано: які українські зірки приїдуть до Калуського ліцею №5 на Перший дзвоник?"
