Чим завершиться спір за 19 гектарів землі та які альтернативи розглядає міськрада — у матеріалі «Вікон».
У четвер, 3 вересня, відбулася чергова зустріч ініціативної групи мешканців села Мостище на чолі зі старостою Василем Булавинцем з керівництвом Калуської громади. Через відеозв’язок спілкувалися з проєктантами. Предметом обговорення є наміри внести зміни до Генерального плану села, передбачивши на його території земельні ділянки для будівництва очисних споруд (близько 4 га) та міського кладовища (15 га).
«Громаду затискають з усіх боків»: з чого почався скандал
Ще на початку серпня 2023 року за підсумками тендеру управління архітектури і містобудування Калуської міської ради уклало з ТОВ «Компанія Геонікс» з Київської області договір на послуги із внесення змін до генерального плану села Мостище Калуської громади. Сума договору склала 450 тис. гривень, а проєктант мав завершити роботу до кінця 2024 року.
Деякий час проєкт не рухали. Лише у липні 2026 року Калуська міська рада взялася за його затвердження.
21 липня 2026 року у селі пройшли громадські слухання, а перед цим провели письмове опитування. Результат одностайний — люди виступили проти планів місцевої влади щодо земель села.
Основні аргументи жителів звелися до того, що село розташоване поруч із калуською промзоною. Раніше саме на землях Мостища будували об’єкти великої «хімії», які згодом включили у межі Калуша. Відтак його мешканці зазнають найбільшого техногенного навантаження. Нові об’єкти впливатимуть на довкілля, а окрім того, село буде «затиснуте» з усіх боків і позбавлене перспективи розбудови й розвитку.
24 липня влада озвучила, що позиція жителів Мостища не матиме жодного значення, а проєкт змін до Генерального плану все одно винесуть на розгляд міської ради. Мовляв, локації для очисних споруд і кладовища визначали проєктанти, санітарно-захисні зони будуть витримані, а від сусідства зі стратегічними для громади об’єктами мостищани не постраждають.
29 липня у Мостищі відбулися загальні збори села. За підсумками зборів сторони протистояння залишилися на своїх позиціях. Мешканці висловили готовність апелювати до депутатів міськради з проханням не підтримувати зміни до Генплану. Окрім емоційних аргументів, вони надали цілком обґрунтовані зауваження.
27 серпня Калуська міська рада прийняла рішення «Про розгляд протоколу загальних зборів жителів Мостищенського старостинського округу від 29 липня щодо коригування проєкту генерального плану села Мостище». Управлінню архітектури доручили опрацювати зауваження та пропозиції, надані жителями села з урахуванням вимог чинного законодавства, до 1 жовтня 2026 року.
Усі зауваження передали проєктантам для розгляду. Результат обговорили 3 вересня.
«Мочарки» заливає щодесятиліття: головні побоювання села
Основний аргумент мешканців проти намірів влади — загроза екологічної катастрофи через підтоплення: кладовище хочуть облаштувати між каналом і потічком, де високо, як твердять мостищани, залягають ґрунтові води. Під час паводків, які останнім часом трапляються кожні десять років (останні фіксували у 2008 та 2018 роках — Авт.), цю ділянку повністю заливає. Оскільки нахил поверхні йде у бік села, вода тече прямісінько до будинків та колодязів.
Василь Булавинець висловився прямо: запропоновані проєкти подали необдумано, вони не передбачають ні соціальної складової, ні екологічних наслідків у майбутньому.
«Мені здається, треба відмовитися від цих планів, керуючись статтями Водного кодексу України, санітарними нормами — розуміємо, що це основоположні документи й вони не можуть бути порушені. Ми подавали, що ділянка під кладовище є затоплюваною, це урочище не просто так має назву „Мочарки“. Велика кількість поховань, незважаючи на інженерні заходи, буде впливати на якість води у річках. Санітарні норми прямо кажуть, що територія, відведена під кладовище, не повинна затоплюватися чи підтоплюватися, схил має бути в протилежний бік від села та джерел води, які використовують люди. Перепад висот іде на новобудови. Є загрози для жителів масиву та сусіднього села Копанки. Захисна зона до садів і городів має бути не менше 300 метрів, а вона заходить на городи», — зазначив староста.
Щодо очисних споруд, то їх хочуть розташувати біля каналу Сівки. В районі запланованих очисних у 2008 році відбувся розлив річкових вод та руйнування моста. Тож староста висловився за перегляд вибору земельної ділянки, а також закликав урахувати суспільний резонанс у громаді. За його словами, йде боротьба фактично на порожньому місці. І це при тому, що неподалік є неужитки — землі, де можна зробити кладовище, щоправда, не на 30 років експлуатації, а на менший термін. Але, з іншого боку, і напруженості не буде.
«Сухий серпень» та заміри проєктантів
Окремо на зустрічі зупинилися на рівні ґрунтових вод на території майбутнього кладовища. В матеріалах проєктантів є дані за серпень 2025 року, коли рівень ґрунтових вод становив 2,6–4,8 метра, тобто був таким, що допускає поховання. Водночас мешканці вказують, що того місяця було мало опадів — у серпні випало 53% місячної норми. Тобто ці дані нічого не доводять, адже має братися до уваги максимальний рівень, як правило, навесні і восени. Проте зафіксували цифру сухого серпня. На це проєктанти відповіли так: заміри справді робили у серпні, але після двох днів інтенсивних дощів.
Проєктанти на аргументи мешканців відповіли так:
«Було поставлено запитання щодо можливості чи неможливості розміщення у Мостищі двох об’єктів з аргументами мешканців. Наша задача — подивитися, чи можливе розміщення, та відповісти на усі зауваження з точки зору законодавства. Якщо виникає соціальна напруга і люди чогось не хочуть, то вирішують не проєктувальники, а міська влада. Остаточне рішення залишається за громадою. Ми одні й ті самі зони по-різному трактуємо. Для того щоб зробити такі висновки, які ви зробили, потрібно мати як мінімум декілька довідок. При цьому департамент екології нам усе погодив і сказав, що зауважень немає».
Отже, проєктанти вказують, що потрібне документальне підтвердження того, що ця територія є затоплюваною. Також потрібно чітко знати, на які саме ділянки заходять санітарно-захисні зони кладовища та очисних споруд.
Пропозиція ТОВ «Компанія Геонікс» — замовити незалежну експертизу, яка поставить крапку у спорі. Якщо вона покаже, що кладовище й очисні у визначених місцях будувати не можна, тоді шукатимуть інші ділянки. Якщо експертиза покаже, що будівництво можливе, то потрібно буде шукати компроміс із громадою.
При цьому члени ініціативної групи висловилися щодо ризику підтоплення територій так: для чого ще якісь довідки, якщо наслідки паводків і підтоплень у 2008 і 2018 роках були офіційно зафіксовані та задокументовані?
В принципі, чи можна під такі об’єкти, як очисні споруди та кладовище, виділяти ділянки, які затоплювалися і вірогідно затоплюватимуться надалі? Влада каже, що будуть ужитковані інженерні заходи, дамби і дренажні канали. Але чи зведе це ризики до нуля? Адже все залежить від інтенсивності майбутніх паводків. Наприклад, у 2018 році стихія зруйнувала і берегоукріплення, і дамби, у тому числі на калуському водозаборі. Їх теж проєктували і будували як надійні.
«Без очисних і кладовища не обійдемося»: аргументи мера
Щодо приватних земельних ділянок, на які заходять санітарно-захисні зони, то, за словами міського голови Андрія Найди, передбачено викуп земельних ділянок для суспільних потреб. Для розширення кладовища на Височанці викупили 30 ділянок за оцінкою. Якщо власник проти, питання вирішується через суд.
Також очільник Калуської громади наголосив на тому, що немає земель Мостища, а є землі Калуської міської ради.
«Без очисних і кладовища громада не обійдеться. Ми знайшли це місце, де всі норми дозволять будувати і де гарна логістика. Можна в Студінці, за лісами. Якщо проведемо слухання, будуть противники, це за 10 кілометрів», — висловився міський голова.
Ціна альтернативи: трубопроводи та підвищення тарифів
Щодо очисних, то їх будуватиме приватна компанія і викуп для суспільних потреб неможливий. За словами Андрія Найди, є мешканці, які не дозволять викупити землю — у такому разі шукатимуть альтернативу. Рішення буде пов’язане з будівництвом додаткових трубопроводів, що збільшить вартість проєкту та тариф для споживачів.
Пауза в конфлікті: експертиза як спроба знайти компроміс
Присутні на зустрічі дійшли згоди, що буде замовлено незалежну експертизу щодо можливості будівництва очисних споруд і кладовища у визначених місцях. До її завершення жодних рішень не прийматимуть.
Крім того, як повідомив Андрій Найда, влада розглядає альтернативний варіант розширення кладовища на Височанці. Для цього потрібно далі викуповувати не тільки земельні ділянки, а й будинки.
«Починаємо працювати. Можливо, на цьому варіанті й зупинимося. На 15 років може вистачити місця на Височанці. Все одно хочу незалежну експертизу. Можливо, не зараз, а через 10 років повернуться до ідеї будівництва. Не треба спротиву — шукаємо компроміс», — підсумував міський голова.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
