У понеділок, 7 вересня, 14-річна волонтерка Анна Масляк передала своєму колезі з благодійності, власнику автосервісу Роману Саганюку понад 100 тисяч гривень на ремонт військових автівок для 72 ОМБр. За 8 місяців 2026 року компанія волонтера тільки для цієї бригади відремонтувала 21 фронтовий автомобіль. В якому стані привозять машини з передової та на що вистачить 100 тисяч людських донатів, дізнавалися «Вікна».
«Покрити витрати за людську роботу можемо, а от на запчастини — не вистачає»
На автосервісі, який створив 40-річний Роман Саганюк з села Голинь, як завжди, кипить робота. Тому понеділок, передобідній час — не виняток. Одні автівки вже крутять у боксі, інші — на парковці, а військові також чекають своєї черги. Саме для відновлення останніх тут працюють двоє постійних майстрів, яким власник платить зарплату, адже ремонт «фронтових коней» — це благодійність людських рук.
«Зробити двигун автомобіля середнього класу коштує тисячу доларів. Якщо у військовій машині ми ремонтуємо двигун, ходову і кузов — це до 4 тисяч. Останній випадок навіть перевищив 6 тисяч доларів. Наприклад, у 72 бригаді машини практично нові, 2023–2025 років випуску, а це одразу дорогі деталі. Проте вони прохідні та потрібні на передовій, витягують хлопців із жахливих місць. Це не в магазин по пиво їздити, а виконувати бойові завдання», — пояснює волонтер.
Каже, що з 2018 року за час своєї волонтерської діяльності неодноразово хотів зупинитися, але провівши час із хлопцями на фронті, коли привозить їм відремонтований транспорт, розуміє: опускати руки не можна.
«Морально таким чином ти себе витягуєш. Якби я не їздив і особисто цього не бачив, то, напевно, здався б давно. Закривати роботи людським ресурсом ще можна (хоч із кожним місяцем усе більше людей — як працівників, так і клієнтів — виїжджають за кордон), але фінансово дуже важко. Запчастини дорого коштують, пальне для поїздки на передову також, тому без сторонньої допомоги не обійтися».
Будь-яка відзнака, як-от нещодавня «Волонтер України», є як стимулом, так і подякою за виконану роботу. Проте це колективна нагорода, за яку підприємець вдячний кожному своєму працівнику.
«Волонтером не стають, ним треба народитися. Це не професія чи ремесло, якому можна навчитися, — це поклик душі. У мирний час була інша моя благодійна діяльність — притулки, сиротинці тощо. Кожен українець має розуміти, що це наша місія та покликання. Ми мусимо захистити свою землю, бо ніхто за нас цього не зробить».
За словами Романа Саганюка, тільки для 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців від початку 2026 року відремонтовано 21 автомобіль. Попереданих Анною Масляк зі Студінки 100 тисяч гривень може вистачити, наприклад, для однієї машини, якщо там потрібно відновити двигун та ходову частину.
«Тепер ми повернулися зі сходу без жодної машини, і це я вважаю гарним знаком. Навіть мої хлопці хвилюються, що залишаться без роботи (сміється). Втім, у нас ще є в запасі кілька військових машин на ремонті. Минулого разу на Харківщині Іван Стратієнко повіз нас уночі глянути на одну автівку. Я був у шоці, подумки шукав слова, як правильно відмовитися від цього ремонту, щоб при цьому не образити хлопців. У результаті ми прийняли рішення її забрати, у крайньому разі — залишити як донора запчастин для інших «залізних коней». За два місяці мої хлопці її повністю відновили. Там один дрон прилетів у капот і пошкодив двигун та передню облицювання, інший — у лобове скло та дах (його весь знесло), а третій — ззаду в кузов, який рознесло вщент».
Власник автосервісу розповідає, що за 4 роки ще жодну військову машину не залишили без ремонту. Хоча на постійній основі займаються двигунами, ходовою та електрикою, але завдяки 72 бригаді навчилися робити для військових ще й кузови.
Шеврон «Друг батальйону» в обмін на 104 тисячі гривень
Під час зустрічі двох волонтерів у понеділок, 7 вересня, відбувся взаємний обмін. Роман Саганюк передав Анні Масляк почесний шеврон «Друг батальйону», подякувавши за важливу місію, що є в наш час прикладом для інших. А дівчина зі свого боку — наспівані за 14 літніх виступів 104 855 гривень. До слова, школярка також до Дня Незалежності отримала відзнаку «Волонтер України».
«Я дуже рада допомогти ЗСУ. Завдяки Ярославу Івановичу (Ярослав Цимбалістий — художній керівник співачки, директор Студінського Народного дому. — Авт.) можу це робити, а відзнака лише надихає не зупинятися. Задоволена, що ми все ж таки змогли зібрати 100 тисяч гривень цього літа (минулого було 60). Завдяки людям, які не байдужі, у нас усе вийшло. Я націлена допомагати й надалі будь-яким способом. Спершу мета «наспівати» потрібну суму була для закупівлі дронів та набоїв, але, досягнувши її, запитали у військових, що актуально саме зараз, тому віддаємо гроші на ремонт автомобілів», — пояснює співрозмовниця.
Нагадаємо, жителька Студінки займається волонтерством не перший рік. Раніше Анна виступала разом із двоюрідною сестрою Дариною Масляк, яка зараз перебуває за кордоном. Дівчата збирали кошти для 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, де служить завідувач сектору культури Верхнянської громади Іван Стратієнко. Тоді їм вдалося придбати та відправити на фронт два безпілотники, а восени Анна самостійно назбирала кошти ще на один.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
Кароліна МАЗУР, операторка-монтажерка
