На прикладі Калуського ліцею №4 «Вікна» з'ясовували, як у школі впровадили систему страв на вибір, чому старшокласники масово відмовилися від сусідніх магазинів та скільки картоплі доводиться чистити кухарям щодня.
З 1 вересня 2026 року в Україні запрацювала ініціатива Уряду та першої леді Олени Зеленської щодо забезпечення безплатним гарячим харчуванням усіх учнів 1–11 класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Новий навчальний рік для ліцеїстів та гімназистів Калуської громади також розпочався з втілення цієї державної програми.
За лаштунками шкільної кухні: дві каструлі замість однієї
Напередодні першої великої перерви у Калуському ліцеї №4 персонал їдальні накриває столи для 1–6 класів. Молодші діти мають однаковий обід: рис, котлету, салат із буряка та сині сливи. Учні 5–6 класів попередньо узгоджували меню, тому тут страви в кожного відрізнялися. Крім рису, були гречка, макарони, булгур, відбивна, рибні тюфтелі тощо. Гуртом поївши, віднісши тарілки та взявши із собою на потім фрукти, діти знову відправляються на уроки.
Тим часом працівники кухні продовжують поратися: з їжею, посудом та прибиранням зі столів.
«У нас підприємиця старається щоразу покращити дитяче харчування, — ділиться кухарка-бригадирка Оксана Кулинин. — У меню цьогоріч додалися: кебаб із сиром, биточок, шніцель, риба смажена під овочами... Сьогодні одне, завтра — інше. Коли дитина з’їдає і їй усе смачно, то й у нас втома минає. Найбільший кайф — коли учні, поївши, приходять і кажуть "Дякую". Тоді кайфуєш і отримуєш задоволення».
Жінка в їдальнях освітніх закладів працює не перший рік. Раніше працювала у 7-му та 5-му ліцеях, а вже п’ятий рік — у 4-му. Цьогоріч їм додали ще одну колегу, і тепер вчотирьох вони годують майже 400 дітей.
«Раніше встаємо, швидко приходимо, але встигаємо, — додає пані Оксана. — Кількість приготовлених страв тепер подвоїлася. Колись варили одну каструлю на 20 літрів, зараз — дві такі. Якщо в меню картопля, то цілих 80 літрів потрібно. У середньому смажимо 150–200 відбивних, 120–150 котлет, по 20–50 штук риби, биточків та тюфтелей. Для буфету випікаємо булочки з різною начинкою, інколи — чебуреки в духовці. Минулого року у нас був бургерний день, то ми їх робили також у духовій шафі зі своїм соусом».
Найбільший попит серед м’ясних страв мають котлети та відбивні. Останніх, навіть якби було 300 штук, усе пішло б на ура. Картоплю та макарони їдять охочіше, а от рис і булгур люблять не всі. Втім, харчових відходів небагато. Інколи, попри великі порції, діти просять ще й добавки.
«Попри таке навантаження, я люблю свою роботу, — підсумовує кухарка. — Хочеться, щоб діти були ситі корисною їжею, яка б додавала їм вітамінів, сили та енергії для навчання, тому з дівчатами намагаємося відповідально ставитися до приготування й обов’язково — з душею».
Геть фастфуд: чи старшокласники відмовилися від магазинів
На другій великій перерві свою гарячу трапезу мають старшокласники 7–11 класів. Для цього їм відведено пів години. Одинадцятикласниця Аделіна Дзундза спершу підходить до кухарів, щоб дізнатися все меню, а вже потім обирає гречку з відбивною.
«Минулого року я не харчувалася в їдальні, за солодощами та перекусом ходила з однокласниками до магазину. Зараз їжа досить різноманітна, смачна, поживна та корисна — це нам дуже подобається. За тиждень навчання серед страв були: рис, гречка, макарони, котлети, відбивні, тюфтелі. Я їм усе».
Дівчина вважає ініціативу держави щодо безплатного харчування всіх дітей дуже хорошою. Також зауважує, що тепер додатково щось купувати їй практично не потрібно.
«Дуже великий плюс, що ти можеш обирати страву, — розмірковує ліцеїстка. — Якби це було примусово, то не так цікаво їсти те, що тобі пропонують, а не те, що ти хочеш. Хотілося б ще чогось солодкого, наприклад, оладок. Таке буває, але рідко».
Десятикласник Назар Дубина також задоволений нововведенням. Оскільки його улюбленої картоплі в меню не було, хлопець обрав гречку з відбивною.
«Зараз безплатне харчування є великим плюсом. Минулого року не всі ходили до їдальні — здебільшого бігали в магазин поруч. Я також не виняток, лише інколи їв у школі. Салати не люблю й удома, тому їх не беру, а гарнір переважно смакую з м’ясною відбивною. Непогано було б щодня їсти картоплю (сміється), а так — усе решта влаштовує. Я наїдаюся цим обідом, до кінця уроків не голодний, та й до магазину вже немає потреби йти», — констатує учень.
Скільки коштує безплатний обід і як працює система вибору
У Калуському ліцеї №4 навчається 376 дітей, і більша частина з них лише цього року почала їсти безплатно. У попередні роки за державні кошти харчували виключно пільгові категорії та початкову ланку, а це 174 учні. У 2026 році до цієї програми не входять понад 20 дітей, які навчаються на сімейній формі. Також було 11 заяв-відмов від батьків (переважно учнів молодших класів) про те, що діти не харчуватимуться. Втім, у будь-якому разі вони можуть передумати й отримати якісне гаряче харчування.
Що стосується фінансових витрат, то з державної субвенції на одного учня молодших класів виділено 50 гривень плюс 15 гривень із місцевого бюджету. На старших школярів, через більший розмір порції, витрати вищі: для ліцеїстів 5–11 класів держава покриває 60 гривень, а ще 15 — виділяють із міського бюджету. Вчителі, звісно, харчуються за власні кошти — їхня порція коштує 65 гривень.
Нова керівниця ліцею №4 Наталія Парцей розповідає, що перед запуском програми адміністрація провела бесіди з класними керівниками та учнями про культуру харчування та її вплив на розумову діяльність. Також у ліцеї розробили зручну систему замовлень.
«Для учнів 5–6 класів ми запровадили такий підхід: напередодні ввечері шеф-кухар надсилає соціальному педагогу меню на наступний день, і діти можуть обрати один із 3–4 гарнірів, який їм найбільше до вподоби. Тому коли вони приходять на обід, на них уже чекає накритий стіл. Учні ж старших класів без попереднього замовлення самостійно підходять до віконця видачі й обирають страву, яка їм сьогодні найбільше припала до душі. Здебільшого діти полюбляють картоплю з відбивною, але коли бачать, що інші з апетитом їдять макарони, то обирають і їх. Таким чином вони куштують нове та формують власні смакові уподобання».
Директорка помічає, що старшокласники з’їдають майже все і щиро дякують кухарям. Натомість учні початкових класів усе ж частіше вередують і залишають їжу на тарілці.
«Я ще не встигла спробувати всі страви з меню, але гречка з биточком мені дуже сподобалася, — підсумовує Наталія Степанівна. — Салати в нашій їдальні надзвичайно смачні, напої добрі, а сезонні фрукти — сливи, яблука, апельсини, кавуни — як я бачу, ліцеїстам дуже смакують. Спостерігаємо, що навіть за тиждень організованого харчування зменшилася кількість дітей, які бігають за фастфудом. По-перше, така їжа є шкідливою, а по-друге, сама «мандрівка» до магазину — небезпечна, бо треба кілька разів переходити дорогу. Вважаю, що це чудова ініціатива держави, адже дітям необхідно хоча б раз за час перебування у школі з’їсти гарячу страву».
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
Кароліна МАЗУР, операторка-монтажерка
