У місті Тисмениця пахне свіжим хлібом, ваніллю та затишком. Тут працює мініпекарня "Мурашка", де щоранку з печі дістають рум’яні круасани та хрусткі багети. Проте цей заклад не просто про випічку. Це місце про те, як пахне життя після трьох років війни. Його власниця Оксана Любінець — ветеранка, доброволиця та колишня бойова медикиня.
Про пекарню і її власницю, яка допомагає пораненим воїнам, розповіли у Центрі реабілітації "Нові крила", інформують "Вікна".
Тонка дівчина з наплічником, більшим за неї
До повномасштабного вторгнення Оксана 13 років працювала операційною сестрою в обласній дитячій лікарні. Коли ворог прийшов на нашу землю, вона не змогла залишатися в тилу, хоча вдома на неї чекали двоє маленьких дітей. Залишивши звичне життя, вона мобілізувалася до лав 102-ї окремої бригади ТрО Івано-Франківщини.
Служила на "нулі" на Запорізькому напрямку. Саме там народився її позивний "Мурашка". Коли побратими вперше побачили цю тендітну жінку у повній бойовій амуніції та з велетенським медичним рюкзаком, який важив майже стільки ж, скільки вона сама, хтось добродушно пожартував:
"Ти як мурашка, що тягне більше за власну вагу".
Ця "Мурашка" витягувала поранених під обстрілами та рятувала життя там, де смерть здавалася неминучою. А у рідкісні хвилини затишшя на фронті Оксана пекла хліб за старовинним бабусиним рецептом прямо там, у прифронтових хатах, аби нагадати бійцям про дім і дати їм сили триматися.
Тісто як терапія
Після демобілізації Оксані потрібно було "пустити якір" у цивільному житті та знайти спосіб впоратися з пережитим. Робота з тістом стала для неї найкращою реабілітацією та терапією.
Так у лютому 2025 року з’явилася її власна кав’ярня-пекарня. Сюди приходять місцеві жителі за фірмовим "Гуляйпільським" хлібом, а ветерани знаходять тут простір, де їх розуміють без слів. На стіні закладу гордо висить бойовий прапор — подарунок від побратимів, який нагадує, що війна триває, а плече допомоги потрібне навіть у тилу.
Філософія взаємопідтримки: коли ветерани дарують "Нові крила"
Оксана добре знає, якою важкою і болючою є адаптація до мирного життя, і як сильно понівечені війною душі та тіла потребують відновлення. Саме тому її пекарня стала майданчиком для справжньої ветеранської солідарності.
Оксана об’єднала зусилля з Центром довготривалої реабілітації ветеранів "Нові крила" — громадською організацією, яка допомагає пораненим воїнам та ветеранам проходити психологічне та фізичне відновлення. У меню своєї пекарні "Мурашка" створила особливий фірмовий смаколик — тістечко, яке назвала на честь організації. Частина коштів від продажу кожного смаколика "Крила" спрямовується безпосередньо на фінансування програм реабілітації військових.
"Ми, ветерани, маємо триматися разом і в окопах, і в цивільному житті, — ділиться Оксана. — Хтось захищає нас там, хтось відновлює тут. Якщо моє тістечко чи хліб можуть допомогти повернути до життя побратима, який втратив здоров'я, я буду пекти стільки, скільки вистачить сил. Це наш внутрішній кодекс: ми своїх не залишаємо".
