Про це повідомляють джерела, близькі до Московського патріархату, а також низка інформаційних ресурсів.
Від Кремля до бліндажа: коротка історія реліквії
Історія з мощами Дмитра Донського від самого початку виглядала як зрежисована пропагандистська акція. Лише у липні 2026 року під час реставрації Архангельського собору Кремля в Москві нібито знайшли саркофаг із останками князя. До артефакту одразу залучили найвище керівництво РФ — реліквію особисто оглядав Володимир Путін.
У вересні 2026 року за благословенням патріарха Кирила фрагмент правої руки князя поспішно відправили на Донеччину. Російське командування планувало провезти ковчег вздовж усієї лінії фронту, щоб мотивувати солдатів.
«Святиню» залишили в окопах
Замість «божественної допомоги» російські війська отримали черговий розгром під натиском Збройних сил України. У результаті успішних контрнаступальних дій українських захисників поблизу Лимана підрозділи РФ та місцеві колаборанти почали поспішно тікати зі своїх позицій.
Як стало відомо, під час панічної евакуації російські офіцери забули забрати ковчег із мощами, залишивши його прямо в одному з бліндажів. Наразі місцезнаходження реліквії залишається невідомим, а в колах військових капеланів РФ триває пошук винних.
Серійні втрати РПЦ
Цей випадок — далеко не перший прояв «дбайливого» ставлення окупантів до своїх сакральних символів:
- Раніше на Донеччині загарбники аналогічним чином залишили при відступі мощі Олександра Невського.
- Минулого року на фронті зникли реліквії Матрони Московської, які також привозили для молитов.
Офіційні речники РПЦ наразі намагаються нівелювати масштаб катастрофи та роблять суперечливі заяви, запевняючи, що «всі святині перебувають під надійною охороною». Проте в середовищі російських пропагандистів уже шириться хвиля обурення через нездатність армії РФ вберегти навіть те, що вони самі називають «духовною зброєю».
Довідка: На Лиманському напрямку Сили оборони України проводять успішну масштабну наступальну операцію під кодовою назвою «Вівальді». Цей наступ фактично перекреслив територіальні здобутки російської армії, які вона накопичувала на цій ділянці понад рік.
Важливою особливістю операції стало масове застосування наземних дронів. У 3-му армійському корпусі ЗСУ зазначили, що робототехніка замінила піхоту на багатьох небезпечних ділянках та забезпечила безперебійну логістику під вогнем.
Українські сили знищили ключову логістичну артерію окупантів — польовий трубопровід, який забезпечував майже 50% потреб російських військ у дизелі на Луганщині. Через це РФ довелося переносити склади пального аж у Воронезьку область.
Лише під час другого етапу операції ліквідовано та поранено близько 2 000 російських військових, а понад 150 загарбників було взято в полон.
