25 вересня Калуський міськрайонний суд розглядав клопотання правоохоронців про обрання запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України.
Ця стаття передбачає відповідальність за службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки. Санкція — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4250–12 750 гривень) або без такого.
Як зазначено в ухвалі суду, 11 вересня 2019 року Калуська міська рада уклала контракт з підозрюваним про призначення його з 12 вересня 2019 року на посаду генерального директора КНП «Центральна районна лікарня Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області». Тоді гендиректором медичного підприємства було призначено Івана Красійчука, а до того він був виконувачем обов’язків керівника. Нагадаємо, що гендиректором він працював до кінця 2022 року.
Понад 1,4 млн гривень «ковідних» доплат без підстав
Як встановило слідство, у період з квітня 2020 року по квітень 2022 року на підпис генеральному директору КНП «Калуська ЦРЛ» надавали проєкти наказів «Про встановлення доплат працівникам, які зайняті з пацієнтами COVID-19», у яких фігурували ліфтери, машиністи насосних установок і водії. Вони, як встановили під час досудового розслідування, фактично не були залучені до надання безпосередньої медичної допомоги хворим на COVID-19, проте у період з квітня 2020 по березень 2023 року отримували доплату до заробітної плати.
Неналежне виконання керівником лікарні службових обов’язків полягало у тому, що він підписував накази, не перевіривши фактичного залучення працівників до надання безпосередньої допомоги хворим на COVID-19. Таким чином він засвідчив документи, надавши їм статусу офіційних. На підставі наказів із квітня 2020 по березень 2023 року було здійснено додаткову доплату до заробітної плати ліфтерів, машиністів та водіїв на загальну суму 1 405 653,48 гривні, які було надано Національною службою здоров’я України для КНП «Калуська ЦРЛ» в межах виконання умов договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій («Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2»).
Паспорт залишили, але виїжджати заборонили
Правоохоронці клопотали про обрання ексдиректору запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Натомість підозрюваний свою причетність до вчиненого кримінального правопорушення визнав частково, однак вважає недоцільним обирати йому запобіжний захід.
Адвокат колишнього гендиректора зокрема вказав, що його підзахисний неодноразово виїжджав за межі України, але завжди повертався, а тому ризик, що він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, є недоведеним. Крім того, він завжди з`являвся за викликом до слідчого, має постійне місце проживання та роботи і є публічною особою (працює заступником міського голови Рогатинської громади. — Авт.). Підозрюваний проходить лікування за кордоном, тож просили не забирати у нього закордонний паспорт.
Проте суд не врахував цих аргументів і задовольнив клопотання правоохоронців. До підозрюваного застосували запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання терміном на 60 днів, до 24 листопада включно.
На нього покладено такі обов’язки:
- не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Правоохоронці подали ще одне клопотання до суду у кримінальному провадженні — про арешт земельної ділянки у Калуші, яка належить колишньому гендиректору. Проте суд відмовив у його задоволенні, оскільки не встановлено, що земельна ділянка є предметом кримінального правопорушення чи може бути використана як речовий доказ. Також відсутні докази, що земельна ділянка набута внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Справа проти підлеглої та схема виплат
Як раніше повідомляли «Вікна», 25 червня Калуський міськрайонний суд обрав запобіжний захід колишній заступниці медичного директора лікарні, яка готувала накази про «ковідні» доплати працівникам: слідчі клопотали про домашній арешт, однак до підозрюваної теж було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрювана була секретарем комісії з раціонального використання коштів, передбачених для закупівлі медичних послуг, пов'язаних з COVID-19, за програмою державних гарантій медичного обслуговування. Таким чином вона отримала спеціальні повноваження встановлювати розміри доплат працівникам. Відтак до затверджених проєктів наказів було включено осіб, які не були залучені до надання безпосередньої медичної допомоги хворим: 12 ліфтерів, 4 машиністи насосних установок та 2 водії. Згодом накази було підписано, і технічний персонал почав отримувати надбавки.
Загалом у період з квітня 2020 року по березень 2023 року (тобто і за місяці, коли гендиректор уже пішов з посади. — Авт.) неправомірну вигоду отримали близько двох десятків працівників лікарні. Розмір цієї вигоди на одну особу склав від 10 585,92 до 155 249,66 гривні — в середньому близько 4,3 тис. гривень доплати на місяць. Загальна сума завданих збитків бюджету склала 1 млн 574 647,62 гривні, що кваліфікується як тяжкі наслідки для державних інтересів.
Депутати захищали ліфтерів
Варто нагадати, що «ковідні» доплати в Калуській ЦРЛ вже були предметом палких дискусій на рівні Калуської міської ради. На початку роботи чинного скликання міськради депутати створили спеціальну комісію для перевірки діяльності комунальних закладів охорони здоров’я. У листопаді 2021 року на сесії озвучили звіт комісії щодо Калуської ЦРЛ, який охоплював період 2020 року і першої половини 2021 року. Тоді комісія констатувала, що надбавки і доплати працівникам (до 300%) відбуваються «в ручному режимі». Окремо наголосили, що гроші отримував адміністративний персонал та ліфтери.
Натомість частина депутатів тоді стала на бік таких доплат. Вони аргументували це тим, що ліфтери, наприклад, постійно контактують з хворими, перебуваючи з ними у тісному, закритому просторі ліфта під час транспортування. Це ж стосувалося і водіїв. Технічні працівники також постійно працювали у лікарняних палатах, адже контролювали справність і тиск у системі подачі кисню, від якої залежить життя пацієнтів. Також на сесії акцентували на тому, що доплати розподіляв не одноосібно керівник, а колегіальний орган — комісія.
Правоохоронці активізувалися лише через роки
Попри публічний скандал у 2021 році, правоохоронці активізувалися значно пізніше. Підставою для порушення справи стала ревізія фінансово-господарської діяльності Калуської ЦРЛ, проведена у липні 2023 року. Перевірка офіційно зафіксувала, що додаткова «ковідна» доплата здійснювалась окремим працівникам, які безпосередньо не були залучені до надання медичної допомоги хворим.
Лише на початку 2026 року за «ковідні» надбавки в Калуській ЦРЛ взялася поліція. Починаючи з лютого, правоохоронці декілька разів зверталися до суду для отримання тимчасового доступу до документації лікарні, що зрештою призвело до оголошення підозри експосадовиці у червні та колишньому керівнику у вересні.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
