«У нас постійно проблема з водою. От у червні, як були дощі, навіть на око було видно, що та вода жовта, – каже калушанин Андрій Грай. – Навіть наше телебачення повідомляло – не вживати її для їди чи пиття. Так, я собі воду привожу з села каністрами». Пан Андрій розповідає, що так живуть і всі його сусіди. Він мешкає на першому поверсі, тож постійно бачить, як люди носять воду каністрами та пляшками.
Як розповідає головний лікар калуської районної СЕС Богдан Пеленичка, ситуація з водою у місті справді невтішна. «В період дощів, у червні, її каламутність становила 10 мг на 1 дм3. При тому, що нормою є 2,08, – каже він. – Пити її не можна».
Що ж робиться на калуському КП «Водотеплосервіс»? Там розповідають, що проблема далеко не нова. Протягом чотирьох останніх років через сильні зливи та тривалі дощі повеневі воді завдали значних збитків водозабору «Добровляни», який є основним джерелом водопостачання міста. Як результат – якість питної води різко погіршилася. Тож підприємство обмежило водопостачання до 10 годин на добу та звернулося до калушан з тим, аби воду з кранів перед вживанням відстоювали та кип’ятили.
Другою причиною є підняття води у річці Лімниця, з якої й робиться забір води. А вода піднімається через відкриття шлюзів на Чечвинському водосховищі, що у Рожнятові. Водосховище розташоване вище водозабору «Добровляни».
«За наслідками повеней у червні-липні 2010-го та в червні цього року міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за участю працівників нашого підприємства обстежила об’єкти водопостачання, – говорить директор КП «Водотеплосервіс» Ігор Яковина. – Розробили й кошторисну документацію для проведення аварійно-відновлювальних робіт, направили документи щодо виділення місту коштів у сумі 16 млн. 748 тис. з держбюджету для ліквідації наслідків стихійного лиха. Однак, за 2010 рік жодних коштів для цього виділено не було». Як запевняє Яковина, на початку опалювального сезону 2010-2011 вони власними силами провели першочергові роботи – на 3,4 млн. грн.
«У червні цього року внаслідок дощів і відкриття шлюзів на Чечвинському водосховищі водозабір знову зазнав збитків, – продовжує директор «Водотеплосервісу». – Зараз, аби забезпечити Калушу надійне та стале функціонування центральної системи водопостачання, треба провести цілий комплекс робіт. Їх загальна вартість 16 млн. 600 тис. грн.».
На тому, що ані з обласного, ані з державного бюджету не дали грошей на вирішення цієї проблеми, наголошує і міський голова Калуша Ігор Насалик. «Зараз ми підписали з італійським фондом договір про фінансування соціально-економічної галузі міста на 140 млн. євро, – каже Насалик. – На ці гроші й розраховуємо».
Разом з тим калуський мер визнає: поки що коштів немає – будуть десь так за два з половиною чи три місяці.
«Крім того, я нещодавно був у Мінфіні. Нам видають 1,5 млн. грн. на соціально-економічний розвиток. Ці гроші ми також віддамо на водозабір, – говорить Ігор Насалик. – Також у нас на рахунку є 9,6 млн. доларів, які теж пов’язані з «Водотеплосервісом». Ми звернулись до Світового банку, аби максимально швидко їх реалізувати. Але банк – бюрократична машина: гроші є, але зараз їх ми реалізувати не можемо».
Тож, судячи зі слів міського голови, добре водопостачання для Калуша, – перспектива небезнадійна. Але не найближчого майбутнього. Поки що калушани так і носитимуть воду каністрами.
Важливо:
Згідно з постановою Кабміну №151, у разі невідповідності складу і властивостей холодної води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства, перерахунок за надання послуг з централізованого постачання холодної води проводиться у розмірі 20% за весь час невідповідності складу і властивостей води.
Тож тим калушанам, які у своїх платіжках не бачать такого перерахунку, варто звернутися із заявою до КП «Водотеплосервіс», а також додати до неї висновок СЕС. Перерахунок мають зробити протягом п’яти днів.