З прийняттям цього акту Грузія встала в одну шерегу з Польщею, Литвою, Німеччиною та іншими екс-сателітами комуністичної Москви, які провели радикальну декомунізацію та радикальні реформи в економіці.
“Почему у Грузии получилось”. Книга російського економіста Лариси Буракової
“Історична правда” друкує повний текст закону “Хартія свободи”. Наскільки нам відомо, це перший, нехай і неофіційний, переклад історичного документу з грузинської мови.
Стаття 1. Мета Закону.
Метою цього Закону, у відповідності до міжнародних стандартів, з врахуванням загальновизнаних принципів і норм є попередження злочину, направленого проти держави, тероризму, злочину проти основ безпеки держави, ефективне застосування норм законодавства Грузії з врахуванням сучасних підходів і зміцнення національної безпеки, здійснення превентивних заходів проти розповсюдження основ радянської та фашистської ідеологій, ліквідація радянських та фашистських символів, культових споруд, пам’ятників, монументів, барельєфів, написів, назв вулиць, площ, стадіонів, сіл, селищ та районів, а також заборона тих чи інших засобів пропаганди, носіїв радянської і фашистської ідеології.
Стаття 2. Тлумачення термінів.
Для цілей цього Закону, використані в ньому терміни мають наступне значення:
а) Окуповані території - території, визначені Законом Грузії “Про окуповані території “;
б) Стратегічний об’єкт - об’єкт, діяльність якого пов’язана з виробництвом стратегічного продукту (нафтопродукту, природного газу, електроенергії, кольорового металу, хлібопродукту);
в) Особливо важливий об’єкт - діяльність якого має життєво важливе значення для нормальних умов життя населення;
г) Співпраця зі спеціальними службами колишнього СРСР - будь-яка діяльність (штатна, з власної волі), яка здійснювалась за вказівкою або/та під наглядом спеціальних служб колишнього СРСР.
Стаття 3. Сфера застосування Закону.
Дія цього Закону розповсюджується на територію всієї Грузії, з врахуванням норм Закону Грузії “Про окуповані території “.
Стаття 4. Координація діяльності державних органів проти тероризму.
З метою ефективної боротьби зі злочинами, передбаченими главою 38 Кримінального Кодексу Грузії, які перебувають в підпорядкуванні відомчого розслідування МВС Грузії:
а) Міністерства фінансів, економіки та сталого розвитку, оборони Грузії, Національний банк Грузії, в межах своїх компетенції надають МВС Грузії інформацію про дії, які містять ознаки злочинів, передбачених главою 38 Кримінального Кодексу Грузії;
б) МВС Грузії періодично представляє Раді Національної Безпеки результати координованої роботи державних органів проти тероризму та звітує про ситуацію, що склалася в державі.
Стаття 5. Моніторинг державного кордону Грузії, стратегічних і особливо важливих об’єктів та вантажів.
З метою запобігання терористичних актів та моніторингу вантажів, МВС Грузії:
а) На основі системи електронного (відео) нагляду МВС Грузії, забезпечує включення до єдиної системи відеонагляду стратегічних та особливо важливих об’єктів, які обладнані аналогічними системами;
б) Здійснює оснащення відеокамерами спостереження аеропортів, морських портів, центрального залізничного та вузлових станцій, станцій метрополітену, мостів, громадських місць масових зборів, а також стратегічних та особливо важливих об’єктів;
в) З метою включення до єдиної системи відеонагляду, здійснює оснащення відеокамерами спостереження:
- пунктів перетину державного кордону Грузії,
- територій, прилеглих до окупованих територій;
г) Забезпечує моніторинг вхідних та транзитних вантажів, що проходять через державний кордон Грузії, попереджає контрабанду зброї, вибухонебезпечних речовин та боєприпасів і разом з юридичною особою публічного права - зі службою доходів здійснює розкриття і огляд/моніторинг підозрілих вантажів.
Стаття 6. Попередження фінансування тероризму, виявлення фінансових джерел або передавання іншого майна із-за кордону.
Заходи, спрямовані проти фінансування тероризму і відмивання грошей регулюються Законом Грузії “Про попередження сприянню легалізації незаконного доходу” та міжнародними договорами Грузії.
Стаття 7. Комісія.
1. З метою превенції злочинів, передбачених главою 38 Кримінального Кодексу Грузії, для забезпечення безпеки і демократичного розвитку держави, з метою реєстрації, добровільного визнання і проведення реєстру таємних співробітників спеціальних служб колишнього СРСР, посадових осіб, визначених цим Законом, а також заборони радянської та фашистської ідеологій та пропаганди і для інших цілей, визначених цим Законом, в МВС Грузії створюється комісія. Фракції Парламенту Грузії мають право представити по одному члену комісії.
Склад комісії (за винятком представлених членів від фракцій Парламенту) та спосіб діяльності визначається положенням, яке готує та затверджує МВС Грузії.
2.Членам комісії, за правилами, визначеними законодавством Грузії, має бути оформлена перша (”виняткової важливості”) форма допуску до державних таємниць.
3. Комісія за визначеними правилами збирає дані і здійснює реєстр тих осіб, які таємно співробітничали зі спеціальними службами колишнього СРСР або щодо яких отримані, за встановленими законодавством Грузії правилами, дані вказують на їх таємний зв’язок зі спецслужбами колишнього СРСР.
Комісія також збирає інформацію щодо використання радянської та фашистської символік з боку адміністративних органів, щодо використання їх на об’єктах власності державних органів чи органів місцевого самоврядування, також щодо культових споруд, пам’ятників, монументів, барельєфів, написів, назв вулиць, площ, стадіонів, сіл, селищ та районів, а також щодо інших місць масових зборів, які включають елементи радянської та фашистської ідеологій та пропаганди чи імен лідерів цих ідеологій.
4. Комісія приймає рішення про внесення до реєстру даних про тих осіб, які таємно співробітничали чи мали таємний зв’язок зі спеціальними службами колишнього СРСР.
5. Комісія забезпечує конфіденційність наданої інформації тих осіб, які таємно співробітничали чи мали таємний зв’язок зі спеціальними службами колишнього СРСР, за винятком випадків, визначеним Законом.
6. З метою викорінення носіїв радянської та фашистської ідеологічних символік, пам’ятників, барельєфів, написів, назв, комісія звертається з рекомендацією до уповноваженого органу.
7. Комісія публічно оголошує інформацію лише про осіб і дані про тих, які таємно співробітничали або мали таємний зв’язок зі спеціальними службами колишнього СРСР, займають посаду, визначену статтею 8 цього Закону і з власної волі, у визначені Законом термін, не відмовляться від цієї посади.
8. Рішення, визначене статтею 7 цього Закону, комісія приймає на закритому засіданні. На це засідання, у відповідності до правил, визначених Загальним Адміністративним Кодексом, має бути запрошена особа, стосовно якої таке рішення приймається.
Рішення комісії набирає чинності протягом одного місяця з моменту прийняття. Особа, стосовно якої було прийняте це рішення, має право оскаржити його до суду. Прийняття судом скарги до провадження зупиняє дію прийнятого комісією рішення.
Стаття 8. Посадові обмеження.
Передбачені цим Законом посадові обмеження стосуються наступних посад та осіб:
а) членів уряду Грузії, заступників міністрів та керівників департаментів, які перебувають в системі міністерства, членів Ради Національної Безпеки, членів Центральної Виборчої Комісії, членів урядів Абхазької та Аджарської Автономних Республік, голови Контрольної Палати Грузії а також його заступників, генерального директора Національного архіву Грузії - юридичної особи публічного права, що перебуває у сфері управління Міністерства Юстиції Грузії, а також його заступників, керівника Адміністрації Президента Грузії та його заступників, керівника канцелярії Уряду Грузії та його заступників, керівника спеціальної служби Державної Охорони, його заступників та керівників департаментів, Надзвичайних та Повноважних Послів Грузії, Посланників, Консулів, Президента Національного Банку Грузії та Віце-Президентів, представників Президента та Уряду Грузії в адміністративно-територіальних одиницях Грузії - довірених осіб - губернаторів, членів Незалежної Національної Комісії Регулювання, виконавчого директора Національної Служби Статистики Грузії (Грузстата) - юридичної особи публічного права, а також його заступників;
б) співробітників Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ Грузії, а також їх оперативних підрозділів територіальних органів;
в) суддів Конституційного та загальних судів Грузії;
г) ректорів вищих навчальних закладів Грузії, проректорів, деканів та керівників кафедр, генерального директора суспільного мовлення, його заступників та членів наглядової ради.
Стаття 9. Термін дії посадових обмежень і особи, на яких розповсюджується це обмеження.
1. На передбачені статтею 8 цього Закону посади не можуть бути призначені чи обрані особи, які з 25 лютого 1925 року до 9 квітня 1991 року були:
а) таємними співробітниками спеціальних служб колишнього СРСР та з дня оголошення незалежності Грузії (9 квітня 1991 року):
а.а) відмовились від таємного співробітництва зі спеціальними службами незалежної Грузії;
а.б) виходячи з інтересів безпеки держави, були відраховані з апарату таємних співробітників;
а.в) з нез’ясованих причин припинили зв’язок зі спеціальними службами незалежної Грузії;
б) офіцерами Комітету державної безпеки колишнього СРСР, які з дня оголошення незалежності Грузії (9 квітня 1991 року) відмовились продовжити працювати в спеціальних службах незалежної Грузії чи яким, з виходячи з інтересів безпеки держави, було відмовлено в продовженні роботи в спеціальних службах незалежної Грузії;
в) членами Центрального Комітету Комуністичної партії колишнього СРСР та Грузинської РСР, секретарями районних та міських комітетів;
г) членами бюро Центральних Комітетів Ленінського комуністичного союзу молоді колишнього СРСР та Грузинської РСР;
д) головою Державної служби телебачення та радіомовлення.
2. На передбачені статтею 8 цього Закону посади також не можуть бути призначені (обрані) особи, про яких, за визначеними законодавством Грузії правилами, отримані з 9 квітні1991 року дані вказують на їх таємний зв’язок зі спеціальними службами іноземних держав.
Стаття 10. Спеціальні служби колишнього СРСР та їх співробітники.
До спеціальних служб колишнього СРСР та їх співробітників відносяться:
а) Міністерство внутрішних справ СРСР; Міністерство внутрішних справ Грузинської РСР та Міністерства внутрішних справ автономних республік;
б) Комітет державної безпеки СРСР і розвідувальні підрозділи Прикордонних військ, які перебувають в його складі; Комітет державної безпеки Грузинської РСР і Комітети державної безпеки автономних республік;
в) Спеціальні відділи Міністерства оборони СРСР і Головне розвідувальне управління Генерального штабу;
г) Особи, які таємно співпрацювали зі спеціальними службами колишнього СРСР і є громадянами Грузії чи іноземної держави, чи перебувають в Грузії на підставі постійного чи тимчасового дозволу на проживання, а також особи без громадянства, які виконували завдання спеціальних служб колишнього СРСР на підставі письмової чи усної угоди.
Стаття 11. Обов’язковість отримання інформації від комісії.
1. Для отримання інформації про претендента на передбачену статтею 8 цього Закону посаду, посадова особа чи орган, що здійснює призначення (обрання) на цю посаду, зобов’язана (-ний) звернутися до комісії і перевірити дані щодо особи, яка може бути призначена (обрана) на зазначену посаду. У разі повідомлення комісії про те, що претендент є особою, на яку розповсюджується передбачене цим Законом обмеження, посадова особа чи орган відмовляється від призначення (обрання) цієї особи на посаду.
2. Виборча адміністрація зобов’язана звернутися до комісії і перевірити дані про особу, яка відповідно до встановлених органічним Законом Грузії “Виборчий Кодекс Грузії” правил звернеться з вимогою його реєстрації кандидатом.
У разі, коли комісія встановить, що кандидат є особою, яка співробітничала зі спеціальними службами колишнього СРСР та є таємним співробітником визначеної статтею 10 цього Закону спеціальної служби, комісія, після прийняття рішення виборчою адміністрацією про реєстрацію кандидатом цієї особи та лише у разі незняття кандидатом своєї кандидатури публікує наявні таємні дані про кандидата.
Стаття 12. Явка з повинною таємного співробітника спеціальної служби колишнього СРСР.
1. Особа, яка таємно співробітничала зі спеціальною службою колишнього СРСР, протягом 6 місячного терміну з моменту набрання чинності цього Закону, зобов’язана звернутися до комісії з письмовою заявою та передати їй всю наявну в нього інформацію і документи щодо його діяльності в цій спеціальній службі, а також щодо діяльності самої спеціальної служби.
2. В письмовій заяві має бути зазначено дані про особу, форма його співробітництва зі спеціальною службою колишнього СРСР, місце та період, а також інші дані, які вимагаються комісією.
3. Якщо комісія вважатиме за потрібне, особа зобов’язана з’явитися на засідання комісії і надати їй усні пояснення.
4. Під час подачі заяви особа письмово попереджається щодо передбаченої цим Законом і Кримінальним Кодексом Грузії відповідальності, яку нестиме за надання неправдивої інформації щодо своєї діяльності чи діяльності інших осіб.
Стаття 13. Відповідальність за порушення Закону.
Розкриття інформації про людину, яка таємно співробітничала зі спеціальною службою і яка заявила про це з власної волі, карається відповідно до визначених Кримінальним Кодексом Грузії норм. Відповідальність наступає також щодо особи, яка умисно надасть комісії неправдиву інформацію.
Стаття 14. Перехідні положення.
1.Передбачені статтею 9 цього Закону особи, які обіймають передбачену статтею 8 цього Закону посаду, зобов’язані подати у відставку із зазначеної посади протягом 1-го місяця з моменту набрання чинності цього Закону.
2. Уряду Грузії, протягом 2-х місячного терміну з моменту набрання чинності цього Закону, представити Парламенту Грузії законопроекти:
а) “Про внесення змін до Закону Грузії “Про державну таємницю”;
б) “Про внесення змін до Кримінального Кодексу Грузії”;
в) “Про внесення змін до органічного Закону Грузії “Виборчий Кодекс Грузії”;
Стаття 15. Набрання чинності Закону.
1. Цей Закон, за винятком пункту 4 статті 12 цього Закону, а також статті 13, набирає чинності з моменту опублікування.
2. Пункт 4 статті 12 цього Закону, а також стаття13 набирають чинності з 1 січня 2012 року.
Президент Грузії Міхеіл Саакашвілі
Тбілісі.
31 травня 2011 року.
№4717-ІС
Переклад - Джумбер Дзігуа, Коба Аланіа
Сакральний момент випікання пасок
