Наразі складно трактувати, чи саме зворохоблені села спричинилися до того, що в Галицькому районі «Даноша» не будуватиме м’ясопереробний завод. У травні цього року генеральний директор «Даноші» Том Аксельгаард, який протягом 15 років був виконавчим директором «Poldanor», на зустрічі з головами калуських РДА — Василем Петрівим і райради — Василем Дзундзою запевнив, що м’ясопереробний завод потужністю 350 тис. тонн продукції на рік, який данці планували будувати в Галицькому районі, все-таки зведуть до 2015 року на Калущині.
Звичайно, це не дуже приємно чути галицьким керівникам, адже для такого депресивного району це велика втрата. Чинних підприємств тут обмаль, а від найбільшого — Бурштинської ТЕС для району залишається переважно дим з її труб.
Робота ж з інвесторами є дуже важливим завданням для місцевих керівників, тому не дивно, що вони дуже обережно поставилися до протестів жителів села Ланів, мабуть, щоб своїми діями не спричинитися, чого доброго, й до міжнародного скандалу і не дістати за це по шапці.
Але інвестор не з числа тих, що здаються без бою. Засновники і власники «Даноші» пережили не одні труднощі і не один скандал у Данії та Польщі, пов’язаний якщо не з еколо¬гією чи з забороненими в Євросоюзі антибіотиками і стимуляторами росту для свиней (про це досить обширно повідомляє польський «Pierwszy Portal Rolny»), то з великою політикою. Причому в цьому контексті помітне вже знайоме нам прізвище нинішнього генерального директора ТзОВ «Даноша» Тома Аксельгаарда.
Нині мужні данські «вікінги» вирішили продемонструвати ще один аргумент — польський і тепер готують поїздку галицьких і калуських війтів та журналістів на свої свиноферми в сусідній країні. Про це нас поінформувала адміністративний менеджер «Даноші» Любов Богачерська. Звичайно, показуватимуть те, що блищить із фасаду свинофермѕ
Але як за свиньми залишається сморід, так і за свинарським бізнесом. У Польщі, як і нині на івано-Франківщині, не дуже тішилися свинокомплексами і смородами із гнойовиськ «Poldanoru». Ось що мовиться про це у публікації «Swinie na dopingu» на «Pierwszym Portale Rolnym» (http://www.ppr.pl/artykul-swinie-na-dopingu-129134.php): «Аміак, сірководень, метан та інші гази, випаровуючись із потужних ферм і лагуни з гноївкою, викликають зростання захворюваності місцевого населення шлунково-кишковими захворюваннями, органів дихання (бронхіальна астма), трапляється щораз більше випадків алергії. Найгірше у спекотні літні дні, коли свиноферми включають у своїх хлівах вентиляцію і весь запах виходить назовні. Вивільнені тоді гази обтяжливі навіть для людей, що живуть у віддалених районах. Відчувають болі голови, сльозіння очей, алергію, брак концентрації і втому».
Ця ж публікація згадує і про екологічний скандал на переломі 2004—2005 років, пов’язаний із зберіганням на фермах «Poldanoru» гноїв у відкритих лагунах, що в Данії, до речі, було заборонено ще 18 років перед тим. і як тут не запитати: якщо це в Польщі данські інвестори собі таке дозволяли, то що тоді казати про Україну? І правильно запитають, в чому переконаєтеся далі.
Однак у 2009 році генеральний директор Том Аксельгаард під час екскурсії місцевих журналістів на калуський свинокомплекс переконував у зразковому веденні свинарського бізнесу (подаємо за сайтом газети «Вісті Калущини» за 26 червня 2009 р.): «Даноша» постійно працює над тим, щоб бути прикладом європейського фермерства з дотриманням санітарних, ветеринарних приписів, запроваджених для агрогосподарств країн Євросоюзу. Крім того, «Даноша» впроваджує данські екологічні технології, які через велику насиченість ферм у Данії є набагато суворішими, ніж в Європі. Утримання відходів здійснюється новітнім способом, який не шкодить навколишньому середовищу, а саме: компанія використовує спеціальні лагуни, дно і поверхня яких мають пластикове покриття. Щодо небезпеки забруднення середовища Том Аксельгаард стверджував, що хвилювання екологів і людей марні, оскільки гній на фермах компанії зберігається у щільних герметичних пластикових лагунах, що унеможливлює викиди азоту і фосфору. «Ми застосовуємо лагуни — закриті ємності із системами конт¬ролю. Це унеможливлює потрапляння випаровування в атмосферу, а рідини — у ррунтові води», — переконував гендиректор ТзОВ «Даноша».
Однак голова комісії обласної ради з питань екології, раціонального природокористування, рекреації та розвитку туризму Андрій Троценко дещо іншої думки про екологію данського свинарства на Прикарпатті, яку він недавно висловив одній з місцевих газет: «Проблема в тому, що на чинних свинокомплексах інвестор не завершив технологічний регламент очистки відходів. За їхньою технологією, вони би мали виробляти газ для опалення своїх приміщень. Проте сьогодні вони тільки накопичують відходи тваринного виробництва, які мають запах».
На жаль, у Галицькому районі вже не раз мали нагоду переконатися в екологічній неперебірливості данських інвесторів. За інформацією Галицької районної прокуратури, у травні цього року свинокомплекс «Даноші» в с. Тустані порушив «режим поводження та використання збродженого гноюѕ Проведеними замірами виявлено підвищений вміст забруднювальних речовин — аміаку в атмосферному повітрі на межі санітарно-захисної зони та перевищення його гранично допустимої концентрації у 1,25 раза». За ці порушення Галицька СЕС внесла припис виконавчому директорові «Даноші» К. Якобсену та склала адміністративний протокол на керуючого дільницею ТзОВ «Даноша» в с. Тустані Х. Люка.
До речі, такі ж проблеми з гноями є і на Калущині, що мав нагоду відчути своїм носом навіть Президент України В. Янукович.
Однак данські інвестори, здається, не для того виводили капітал із Данії в Україну, щоб тут особливо дбати про екологію. Те, що на освоюваних ним українських просторах порушення екологічних норм є радше системою, ніж винятком, свідчить обурливий випадок у тих же Ланах, де нині за кілометр від поселення повним ходом споруджують лагуни місткістю 24 тисячі кубометрів. Для наочного уявлення: це приблизно 400 залізничних цистерн по 60 кубометрів кожна.
Отож згідно з листом в. о. головного державного санітарного лікаря Галицького району З. Микульської від 8 липня ц. р., 6 липня до Галицької СЕС надійшов лист від ТзОВ «Даноша» з проханням видати разовий дозвіл на завезення 5 000 л агрохімікату гліфосат. Але СЕС відмовила в дозволі, оскільки цей препарат не включено до переліку дозволених засобів захисту рослин на 2011 рік і в Галицькому районі взагалі немає паспортизованого складу для зберігання таких отрутохімікатів. До того ж «Даноша» не представила й інші документи на роботу з гліфосатом.
Тим часом ще в перші дні липня, як свідчать жителі с. Ланів, «Даноша» покропила забур’янені довкола села поля якимсь отрутохімікатом. Через кілька днів у селі почало дивне коїтися з дітьми: восьмеро з них (у селі загалом нараховується понад 35 малюків) захворіли із одним і тим же діагнозом: розлад кишківника і температура, чого до того і наразі після того не траплялося. Сільський фельд¬шер Віра Дощак повідомила про пі-дозрілу ситуацію з дітьми районну санстанцію, до Ланів прибули її специ і встановили: екологічно послушні інвестори покропили Лани… вже згадуваним гліфосатом, що й записано в протоколах представників СЕС.
Часті нарікання іноземних інвесторів на поганий підприємницький клімат в Україні, очевидно, не стосуються івано-Франківщини. Гарним наочним прикладом чутливого ставлення українських інстанцій до данських свинарів навіть ціною здоров’я українських громадян є лист обласної прокуратури, яка 19 липня в підсумок тустанським гноївкам і ланицьким гліфосатам заспокоювала одного зі своїх скаржників на дії «Даноші»: «За результатом проведеної перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства при будівництві та здійсненні господарської діяльності «Даноші» не встановлено».
і най тепер хтось скаже, що зарубіжні інвестори в Україні безправні. Здається, навіть удома вони б не дозволили собі так раздувати і тим більше державні структури їм би так, як наші — від найнижчої сільської до обласних, не сприяли б, не задумуючись, що у свинячій справі не можна до людей ставитися по-свинськиѕ Але ж то все-таки не свині винні…
