З апокрифів відомо, що за три дні до смерті Марії явився архангел Гавриїл і сповістив про близький її перехід до вічності.
Згідно з церковним переданням, у цей день апостоли залишили місця своєї проповіді та дивним чином зібралися в Єрусалимі, щоб попрощатися з Пресвятою Богородицею та здійснити погребіння її пречистого тіла. Перебуваючи навколо її ложа, вони були засліплені яскравим світлом, в якому явився сам Христос в оточенні ангелів та архангелів. У цей момент чиста душа Діви Марії без страждання, ніби уві сні, відійшла до Господа. Іконографічна традиція свята розповідає, що Богородиця віддала свою чисту душу в руки свого Сина і Господа Ісуса Христа, а в цей час з небес лунали звуки ангельських хорів.
Тіло Пречистої Богородиці апостоли перенесли в Гефсиманію, де була гробниця її батьків та чоловіка. У дорозі до гробу процесію апостолів супроводжувала чудесна світла хмара та сонм ангелів.
Церковний переказ розповідає, що апостол Фома, який прибув із запізненням, засмутився, що не зміг бути біля Богородиці в останні хвилини її земного життя. Щоб він міг попрощатися з її тілом, апостоли відкотили надгробний камінь. Але, на подив усіх, всередині були тільки ризи Діви Марії. Її тіло, як і душа, було взяте Господом на Небо.
Вирізняється це свято з-поміж інших і в літургійному плані. Саме в цей день у храмах відправляється Єрусалимська утреня – богослужіння, яке здійснюється тільки двічі на рік: у Страсну п’ятницю і на Успіння.
У народі це свято називають «Перша Пречиста». Протягом осіннього періоду є три «Пречисті»: 28 серпня, 21 вересня і 14 жовтня. Про них у народi кажуть: «Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя – снігом покриває». Отож, на «Першу Пречисту» відбувається озимий посів. Після цього свята колись у селі дівчата звільнялись від тяжкої роботи. Звідси й приповідка: «Прийшла Перша Пречиста – стає дівка речиста», багато говорить, бо вже немає що робити.
В Україні о цій порі розпочинається збір врожаю в садах. На деревах залишаються лише «зимові» сорти яблук та груш. Після Першої Пречистої також розпочиналася заготівля калини, яка здавна символізує Україну, є свого роду її національною емблемою.
У день Першої Пречистої селяни приносили до церкви на Літургію колосся нового врожаю, щоб «Успіння-матінка» благословила їхню працю і зберегла зібраний врожай від пожежі та дощу.
Ватикан: коли час зупинився