18 вересня 1950 року у цій криївці загинуло 8 вояків, серед них одна дівчина. Найстаршому з них було всього лише 28 років це був Степан Слободян.
Від часу трагічних подій 1950 року криївка знищена і майже зникла. Одного з останніх років поблизу повстанської криївки зусиллями націоналістів Калущини встановлено пам’ятний хрест на символічній могилі, місце впорядковано. Тепер на черзі - розкопки криївки, аби встановити додаткові відомості про події, що тут сталися, а також - її відновлення і упорядкування прилеглої території. Крім цього - прокладення туристичного маршруту, який стане одним з багатьох у Чорному Лісі.
Знахідки, зроблені металошукачем поблизу криївки. Величезна кількість гільз з совєцького автомата ППШ (повтанці називали його “папаша”) свідчить про запеклість бою. За свідченнями, бій тривав більше години, НКВДісти зробили декілька засідок навколо, потім відкрили вогонь по бункеру, з якого відстрілюваися повстанці. Вояки УПА полягли усі, ворог кинув декілька запалювальних пляшок всередину, де міг бути ще хтось.
Трупи повстанців ворог забрав і поховав у невідомому місці у Калуші, за одним обгорілим трупом, який не вдалося навіть ідентифікувати, повернулися на другий день.
Список загиблих вояків:
1. Степан Слободян – Крайовий Провідник ОУН «Захід – Карпати».
2. Марія Німа- «Марта», 1925 р.н. – Провідник УЧХ Калуського Проводу ОУН.
3. Прокіп Духович – «Дора», 1922 р.н.- Провідник СБ Калуського окружного Проводу ОУН,
4. Василь Камінський – «Галенко», 1923 р.н. – охоронець Калуського окружного Проводу ОУН.
5. Іван Морис – «Дуб», 1926 р.н. – охоронець Калуського окружного Проводу ОУН.
6. Іван Юрків – «Кармелюк», 1926 р.н. – охоронець Калуського окружного Проводу ОУН.
Імена ще двох повстанців достовірно не встановлені.
Ватикан: коли час зупинився