Президент повинен захистити український телерадіопростір від парламентських зрадників
Заява Політради Української партії
В четвер, 3 листопада 2011 року народні депутати 238 голосами ухвали Закон «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», скоротивши обов’язкове українське мовлення телерадіоорганізацій з 50% до 25% та фактично позбавивши таким чином українських виконавців доступу до аудиторії. По суті здійснено ще один акт вандалізму та глумління над Україною та її громадянами. Зроблено це як завжди в надзвичайно цинічний, нахабний спосіб, прикрившись начебто необхідністю приведення у відповідність вітчизняного телерадіопростору до вимог Європейської конвенції про транскордонне телебачення. При тому, що конвенція не містить чітких обмежень на мовлення і в більшості своїй стосується недобросовісної реклами, реклами тютюну чи алкоголю, шкідливих для дітей програм, спрямована на вирішення питань спонсорства, способу врегулювання відносини між сторонами, що знаходяться в зоні покриття іншої держави.
Прийнявши такий нікчемний документ, що грубо порушує Конституцію України, закони України Верховна Рада в чергове показала, що є тим деструктивним середовищем, що генерує рішення, які ще більше збурюють людей, вносять розкол в українське суспільство.
Зокрема, статтею 10 Конституції України чітко визначено, що державною мовою в Україні є українська мова. Більше того, в тій же статті зазначено – держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Ще раз нагадуємо народним обранцям – держава і вони в тому числі повинні забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови, а не агресивно посягати, скорочувати та винищувати мовний простір. Зазначимо, що ними було брутально розтоптано статтю 22, в якій сказано, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. А також порушено статтю 64, в якій наголошено, що «конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
Народні обранці, проголосувавши за ці зміни, порушили не тільки Конституцію, але й добрий десяток законів, які регулюють дане питання.
В статті 2 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» чітко визначено, що вони базуються на безумовному додержанні Конституції України, забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, верховенства права, економічної і політичної незалежності держави.
Базовий принцип цього Закону – пріоритетність захисту національних інтересів.
Найбільш зухвало ініціатори українофобського документу вчинили з українцями, які перебувають поза межами України. Часто єдиною можливістю відчути себе поряд з батьківщиною тим, хто перебуває за тисячі кілометрів, є телебачення та радіомовлення. Яскравим прикладом є недавні події на Півночі Африки, зокрема військовий конфлікт у Лівії. Ставши заручниками ситуації, наші співвітчизники відчували теплу підтримку всього українського народу лише завдяки теле- та радіопередачам.
Так, в статті 11 щодо засад зовнішньої політики визначено:
- створення сприятливих умов для задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами України, підтримання з ними сталих зв’язків;
- створення сприятливих зовнішньополітичних умов для розвитку української нації, її економічного потенціалу, історичної свідомості, національної гідності українців;
- підтримка інтеграції України у світовий інформаційний простір.
Яким чином тепер народні обранці бачать реалізацію зобов`язань нашої держави перед народом України?
Закон України «Про правовий статус закордонних українців» гарантує захист основних прав і свобод людини і громадянина, українців, які проживають за кордоном. Цим законом визначено, що Україна з метою задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонного українця створює умови для радіомовлення та телевізійної трансляції україномовних програм з України на територію компактного проживання українців за кордоном, зокрема через супутниковий зв’язок та інші засоби комунікацій.
Таким чином, це є фактично зазіханням на суверенітет та цілісність держави, формування патріотичної свідомості її громадян. Такі вчинки трактуються однозначно – національна зрада.
Українська партія рішуче засуджує україноненависницький закон, що кардинально звужує права та свободи українців у всіх куточках світу, та звертається до Президента України ветувати даний закон. Ми наполягаємо на необхідності збільшення квоти національного аудіовізуального продукту в українському телерадіопросторі до 70 % та вільному доступі українських виконавців до теле- і радіоефірів.
Політична рада Української партії
