Депутат від Народного руху України Леся Кирилович закцентувала на кількох суперечливих моментах у проекті рішення, які стосувалися, зокрема, напису на камені. Вона, наполягала на тому, щоб у написі згадували калуські підприємства, а не безпосередньо російського інвестора, а також те, що немає у місті площі Пушкіна, натомість є сквер на перетині кількох вулиць. На противагу Михайло Клим (фракція Української партії) наголосив на тому, що встановлення таких каменів — світова практика.
Відтак, замість розгляду питання про встановлення каменю у сесійній залі розпочалася дискусія щодо встановлення бюсту Пушкіну. Загалом, як більшість із депутатів, так і міський голова погодилися, що, перед тим, як приймати конкретне рішення, необхідно спитати думку громади, зокрема, мешканців вул. Пушкіна. У свою чергу, «нашоукраїнець» Василь Питлик поділився із присутніми результатами опитування, яке нещодавно провели представники партії: із 34-х опитаних двоє висловилися за встановлення бюсту Пушкіну.
Ще більші дискусії виникли навколо можливого перейменування вулиці. За словами депутата від Української партії, мешканця вулиці Пушкіна Анатолія Собчука, перейменування вулиці потягне за собою необхідність переробляти паспорти і документи на право власності на житло, а це — чималі кошти. З ним погодилася і колега про фракції Любов Прокопець, зазначивши, що оформлення нових документів обійдеться кожному власнику квартири приблизно у 3000 гривень.
Відтак, міський голова Ігор Насалик погодився, що питання про перейменування вулиці Пушкіна у вул. Мазепи може бути поставлене на порядок денний тільки після того, коли буде проведене опитування мешканців самої вулиці, і люди дадуть згоду навіть на оформлення нових документів. Міський голова запропонував створити у місті алею класиків. Кого туди зарахувати — вирішувати громаді.
— Якщо подивитися, що Тарас Шевченко писав про поляків, то у Польщі не було б жодного його пам’ятника. Пропоную зробити опитування: у засобах масової інформації видрукувати бюлетень із іменами 50 класиків. Із них люди мають обрати 10. І потім — створити у місті алею класиків. Вона не обов’язково має бути на площі на вул. Пушкіна. Місце можна знайти, наприклад, у парку, — запропонував Ігор Насалик. — Я особисто голосуватиму за Вільяма Шекспіра. Думаю, що серед класиків має бути й Омар Хайям.
Тож, мсто невдовзі може збагатитися не тільки алеєю класиків, але і меморіальним дошками благодійників-бізнесменів. Як заявив міський голова, якщо хтось із підприємців захоче відремонтувати другорядні дороги міста на суму від 350-400 тис. гривень, то він особисто ініціюватиме встановлення цим людям меморіальних дощок.
Що стосується питання про встановлення меморіального каменю, то депутати не мали проти цього суттєвих зауважень. Основною рекомендацією було дещо відкоригувати напис на камені. Напис доручили узгодити групі у складі представників усіх фракцій. Дане рішення проголосували тільки з другої спроби, адже при першому голосуванні “назбирали” 25 голосів при мінімально необхідних 26. Депутати від НРУ заявили про чергове порушення Регламенту.
Ватикан: коли час зупинився