Створення та діяльність спеціальних тимчасових комісій достатньо детально описано в регламенті Верховної Ради, а саме що створюються такі комісії для розробки, попереднього розгляду та доопрацювання проектів законів. Порядок ж роботи самої Верховної Ради України встановлюється ст. 82 Конституції та Законом про регламент Верховної Ради.
Як і слід очікувати, розгляд проектів законів чітко та скрупульозно виписано в регламент Верховної Ради: законопроекти розглядаються депутатами, як правило, за процедурою трьох читань. У свою чергу розгляд і прийняття законопроекту за процедурою трьох читань включає:
— перше читання — обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроекту та прийняття його за основу;
— друге читання — постатейне обговорення і прийняття законопроекту в другому читанні;
— третє читання — прийняття законопроекту, який потребує доопрацювання та узгодження, в цілому.
Правда, у виняткових випадках за рішенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту відразу після першого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від народних депутатів, інших суб’єктів права законодавчої ініціативи.
— Але така процедура не стосується проектів кодексів та законопроектів, які містять понад 100 статей. У прийнятому законі про вибори — 115 статей, — стверджує керівник аналітичного відділу Української партії Андріян Фітьо. — Прийняття такого закону мало прийматись за повною, як це передбачено законодавством процедурою.
Відповідно до ст. 6 Конституції орган законодавчої влади здійснює свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади, також, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Посилання на ст. 6 необхідне для прогнозування можливого наступного розвитку подій.
— Як ми знаємо, прецеденти, скасування не тільки законів, але і самої Конституції вже є, — переконує Андріян Фітьо. — А далі вже, як кажуть справа техніки. Унаслідок того, що вище згадуваний закон ще і по суті був повністю «злитий» так званою опозицією та внаслідок його неоднозначності, в Україні тепер можливе все. Після підведення підсумків результатів виборів, унаслідок порушення процедури прийняття закону про вибори, суб’єкти права на конституційне подання, наприклад народні депутати яких за якихсь причини не задовольнить волевиявлення народу, елементарно можуть звернутись до Конституційного Суду України для прийняття відповідного потрібного рішення, а саме скасування результатів виборів та визнання неконституційним самого закону.
,