Доповідна записка
щодо виконання робіт за темою «КОМПЛЕКСНИЙ ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ НА ТЕРИТОРІЇ КАЛУСЬКОГО ГІРНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ» (м. Калуш, Івано-Франківська область)
Видобуток солі в Калуському гірничопромисловому районі здійснювався в період з 1867 по 2007 рр. підземним(рудники «Калуш» та «Ново-Голинь») та відкритим (Домбровський кар’єр) способами. У результаті техногенної діяльності виникла загроза трансграничної надзвичайної водно-екологічної ситуації (НВЕС) у басейні р.Дністер та безпеки життєдіяльності населення, яка визначається наступними чинниками:
- неконтрольоване накопичення висококонцентрованих розсолів у Домбровському кар’єрі, які при пасивному спостереженні через декілька (2-3) років у кількості 3 млн. м3 на рік надходитимуть у водоносний горизонт, зв’язаний гідравлічно з басейном Дністра, що неминуче веде до трансграничного забруднення поверхневих і підземних вод Дністровського басейну;
- деформація земної поверхні над підземними видобувними камерами, об’ємом близько 17 млн. м3, що спричинює значне просідання земної поверхні з витісненням розсолів, утворення солених озер та раптові провали з пошкодженням і руйнуванням будівель і споруд в м. Калуш та навколишніх селах;
- існування технологічно необладнаних ділянок планового та несанкціонованого складування високотоксичних речовин, у першу чергу гексахлорбензолу (ГХБ) вуглецю, у межах населених пунктів та на прилеглих територіях із наявністю зон, що створює екологічну небезпеку життєдіяльності населення.
Враховуючи вищенаведене, Указом Президента України від 10.02.2010 р. №145/210 територія Калуського гірничопромислового району була визнана зоною надзвичайної екологічної ситуації на термін 90 діб, що було вкрай недостатнім для розробки та реалізації ефективних заходів щодо зниження загроз транскордонної НВЕС.
Однією з основних проблем розвитку надзвичайної ситуації у Калуському гірничопромисловому районі є відсутність вірогідної геологічної, геофізичної, гідрогеологічної, геохімічної інформації, яка дозволила б наступне:
• реально оцінити екологічну ситуацію на основі кількісної характеристики необхідних фізико-геологічних параметрів та оптимізувати комплекс першочергових проектно- пошукових робіт;
• виконати на цій основі розробку ймовірних сценаріїв та обгрунтований прогноз розвитку небезпечної ситуації з оцінкою ризиків життєдіяльності;
• отримати вихідні дані для проектних рішень щодо природоохоронних заходів, контролю розвитку та запобігання надзвичайних ситуацій
Міністерством екології та природних ресурсів України від 14.10.2011 №20006/07/10-11 створено міжвідомчу робочу групу з вивчення ситуації, що склалася на полігоні токсичних відходів ТОВ «Оріана-Галев» і Домбровському кар’єрі.
За результатами засідання міжвідомчої робочої групи (11.11.2011, м. Київ) було визнано за доцільне створити в рамках затвердженого складу групи дві підгрупи: 1) з питань стосовно захоронень відходів ГХБ (Голова Соколов О.Л. – Директор Департаменту екологічної безпеки Мінприроди); 2) з питань по Домбровському кар’єру (Голова Кузьменко Е.Д. – завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу). У результаті роботи підгрупи з питань Домбровського кар’єру (робочі зустрічі, нарада 22.11.11 (м. Київ), нарада 6-7.12.11 (м. Калуш), нарада 12.12.11 (м. Київ) напрацьовані наступні документи.
1. Обгрунтування робіт по темі «Комплексний еколого-геологічний моніторинг на території Калуського гірничопромислового району»;
2. План виконання робіт по темі «Комплексний еколого-геологічний моніторинг на території Калуського гірничопромислового району» із зазначенням конкретних робіт, задач та очікуваних результатів щодо запобігання транскордонної НВЕС, виконавців, необхідного об’єму фінансування.
Обгрунтування робіт по темі:
«КОМПЛЕКСНИЙ ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ НА ТЕРИТОРІЇ КАЛУСЬКОГО ГІРНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ»
1. Актуальність робіт. Аналіз ситуації що склалася на полігоні токсичних відходів ТОВ «Оріана-Галев» і Домбровському кар’єрі в результаті виконання заходів і робіт, які здійснювалися відповідно до Плану організації виконання Указу Президента України від 10.02.2010 №145/2010 «Про оголошення території міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації», свідчить про наступне:
1.1. Екологічна ситуація на території Калуського гірничопромислового району є критичною, має ознаки регіонального характеру та становить загрозу безпеки життєдіяльності населення чисельністю понад десять тисяч осіб, що вимагає вжиття невідкладних заходів. Для розроблення плану та черговості заходів щодо убезпечення життєдіяльності в зоні надзвичайної екологічної ситуації нагально необхідно проведення еколого-геологічних досліджень, спрямованих на одержання вихідних даних для проектування першочергових природоохоронних заходів.
1.2. Екологічна небезпека на території Калуського гірничопромислового району зумовлена наступними чинниками:
- Забруднення атмосферного повітря, грунтів та водоносних горизонтів проблема гексахлорбензолом (ГХБ) унаслідок тривалого зберігання надзвичайно небезпечних відходів на полігоні, облаштованому неналежним чином.
- Накопичення висококонцентрованих розсолів (наразі понад 20 млн. м3 з мінералізацією до 380 г/л) у чаші та шламонакопичувачах Домбровського кар’єру, що визначає небезпеку засолення грунтів, забруднення джерел водопостачання м. Калуш та прилеглих населених пунктів, розвитку трансграничної надзвичайної ситуації забруднення Дністровського басейну.
- Просідання території та формування провально-просадкових явищ у межах шахтних полів унаслідок припинення експлуатації та консервації підземних виробок калійної солі, що являє загрозу катастрофічних провальних процесів та затоплення населених пунктів.
1.3. Для оцінки ситуації, що склалась, та отримання вихідних даних для проектування природоохоронних заходів та управлінських рішень необхідно здійснення робіт з комплексного геолого-екологічного моніторингу на території Калуського гірничопромислового району.
2. Цільове призначення робіт, просторові межі та характеристика об’єкта
Цільовим призначенням робіт є еколого-геологічне обґрунтування заходів з мінімізації наслідків та запобігання розвитку трансграничної надзвичайної ситуації на території Калуського гірничопромислового району, що включає наступне:
• збір та експертно-аналітична оцінка наявних геолого–геохімічних, геофізичних даних з метою їх систематизації, визначення загроз та екологічних ризиків виникнення надзвичайних ситуацій;
• створення комп’ютерної бази еколого-геологічних, гідрохімічних петрофізичних даних території досліджень;
• прогнозування змін стану геологічного середовища: деформацію земної поверхні, розущільнення та зниження міцності гірських порід, забруднення підземних вод та поверхневого стоку;
• створення геоінформаційної системи комплексного екологічного моніторингу території Калуського гірничопромислового району;
• розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо недопущення виникнення надзвичайних ситуацій та мінімізації негативних наслідків у разі реалізації проектних загроз;
3. Основні геологічні (технічні) завдання, послідовність і методи їх виконання
3.1 Моніторинг шахтних полів
3.1.1. Проведення інженерно-геодезичних вишукувань в режимі моніторингових спостережень.
Перелік задач:
- створення електронної версії картографічних матеріалів території попередніх зйомок;
- створення електронної версії зйомок абсолютних відміток денної поверхні в їх динаміці, а також похідних параметрів (швидкість, градієнт укосу та його зміна, т. і.)
- створення електронної версії карт забудови в межах Калуського гірничопромислового району;
- аналіз топогеодезичних зйомок минулих років у їх динаміці;
- визначення необхідної мережі спостережень та ділянок необхідних зйомок;
- проведення інструментальних вимірювань осідань земної поверхні на шахтних полях рудників «Калуш», «Ново-Голинь», «Голинь»;
- обробка даних польових топогеодезичних вимірювань осідань земної поверхні та аналіз результатів;
- побудова та просторово-балансові розрахунки мульд осідання земної поверхні на шахтних полях Калуш-Голинського родовища;
- визначення динаміки прискорення та затухання деформаційно-зсувних процесів на бортових ділянках Домбровського кар’єру і розробка рекомендацій;
- врахування витіснення розсолів із камери при просіданні земної поверхні та надання рекомендацій;
- розрахунки геомеханічних параметрів процесів осідання та зрушень земної поверхні над шахтними полями (кривизна, радіус кривизни, горизонтальні деформації), визначення небезпечних ділянок.
3.1.2 Інженерно-геофізичні вишукування та геофізичний моніторинг.
Перелік задач:
- виконання зйомки методом природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ);
- побудова карт параметрів ПІЕМПЗ на площах шахтного видобутку калійної солі;
- визначення небезпечних зон, пов’язаних із можливими просіданнями та провалами земної поверхні, що суміщені з картами параметрів мульд просідання та топогеодезичних карт місцевості і планів забудов;
- проведення комплексних детальних геофізичних робіт та їх узагальнення для районування території за рівнем інженерно-геологічних небезпек та вирішення питання щодо черговості та складу захисних заходів.
3.1.3 Оцінка забруднення підземних вод та розробка водоохоронних заходів
Перелік задач:
- проведення обстеження спостережних свердловин із метою визначення їх придатності для режимних спостережень та створення бази даних;
- проведення ремонту та буріння додаткових спостережних свердловин на напрямках прогнозованого руху фронту забруднення підземних вод до населених пунктів і водозаборів питної води;
- проведення відбору проб із спостережних свердловин, Домбровського кар’єру на повний хімічний аналіз і замірів рівня води у водоносному горизонті;
- прогнозування хімічного складу розсолів при заповненні Домбровського кар’єру;
- відновлення контролю та моніторинг за забрудненням підземних і поверхневих вод;
- проведення комплексу геофізичних досліджень для визначення засолення водоносного горизонту та напрямку руху вод в межах ділянки Домбровський карєр – р. Лімниця;
- моніторинг деформацій бортів кар’єру та донних відкладень з метою встановлення кінцевої берегової лінії;
- дослідження інженерно-геологічних умов та геомеханічної стійкості уступів Домбровського кар’єра з метою прогнозування зсуво-обвальних процесів;
- контроль за фільтрацією вод із каналізованого русла р. Сівки у Домбровський кар’єр;
- визначення джерел та ореолів забруднення підземних вод ;
- розробка вихідних даних для комплексного проекту ліквідації негативних наслідків діяльності калійної промисловості та ревіталізації ландшафту;
- розробка геофільтраційної моделі для прогнозу змін гідрогеологічних умов території під впливом рекультиваційних заходів;
- розробка водоохоронних заходів (розробка конструкцій гідродинамічних, інженерних і баражних завіс на шляху руху підземних вод та інших захисних споруд);
- визначення складу заходів щодо оптимізації системи моніторингу та створення автоматизованих (базових) постів спостережень за динамікою небезпечних гідрологічних, гідрогеологічних та гідродинамічних процесів (з передачею інформації в реальному часі).
- створення комп’ютерної 3-D - ГІС-моделі Домбровського кар’єру та прилеглих територій з метою уточнення прогнозних оцінок щодо еволюції хімічного складу розсолів, їх забруднення важкими металами та хлорорганічними сполуками.
4. Очікувані результати
4.1. Карти та схеми мульд просідання гірських порід і прогнозні оцінки щодо їх поширення та розвиту з метою інформування органів влади щодо можливого розвитку надзвичайних ситуацій та відповідного реагування.
4.2 Карти ділянок аномального напруженого стану гірських порід, пов’язаних із параметрами просторово-часового розвитку процесів просідання, що обґрунтовують заходи з відселення населення та планування промислового і господарського будівництва.
4.3 Карти ореолів засолення підземних вод і прогнозні оцінки щодо їх переміщення у часі і просторі; прогнози можливого забруднення р. Лімниця; пропозиції щодо локалізації забруднених вод та зменшення забруднюючого впливу солевідвалів та високомінералізованих розсолів кар’єру.
4.4. Геоінформаційна система комплексного еколого-геологічного моніторингу території Калуського гірничопромислового району для вирішення задач управління екологічною безпекою та запобігання надзвичайної екологічної ситуації транскордонного рівня.
4.5. Вихідні дані для проектування природоохоронних заходів.
ДО ТЕМИ:
Виїзне засідання міжвідомчої робочої групи щодо полігону ГХБ та Домбровського кар’єру. ДОКУМЕНТИ
http://vikna.if.ua/news/category/ecology/2011/12/23/7221/view
Екологічна проблема №1 Калуша — вже не гексахлорбензол
http://vikna.if.ua/news/category/ecology/2011/12/11/7080/view
Калуш чекає на науковців і півмільярда гривень від уряду
http://vikna.if.ua/news/category/ecology/2011/11/26/6911/view
