4 березня о 15-ій годині в ПК «Мінерал» для них відбудеться святковий концерт за участю державного академічного гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія». Цей ансамбль заснований ще наприкінці 1939 року. За період свого існування він дав понад 10 тис. концертів в Україні та різних країнах світу, ставав лауреатом багатьох міжнародних конкурсів і фестивалів, брав участь у всіх найпрестижніших концертах, на яких представляв нашу державу. З ім’ям державного академічного гуцульського ансамблю пісні і танцю тісно пов’язане становлення і розвиток професійного мистецтва Західної України. У 1989 році ансамбль очолив народний артист України Петро Князевич. Саме Петро Михайлович започаткував на сцені виконання безцінних перлин народної творчості: колядок, щедрівок, веснянок, купальських ігор, вокально-хореографічних сюїт та багато інших шедеврів народного мистецтва, які принесли колективу справжнє визнання.
Усі концертні програми створюються та художньо опрацьовуються колективом на базі автентичного фольклору, народних обрядів та звичаїв Гуцульщини. Сьогодні творчість ансамблю спрямована на подальше вдосконалення професійної майстерності, підготовку нових самобутніх програм та збереження кращих зразків мистецтва Прикарпаття.
Також щороку з нагоди Міжнародного жіночого дня – 8 Березня адміністрація ТОВ «Карпатнафтохім» і ПрАТ «ЛУКОР» готує для жінок підприємства приємні сюрпризи. Цей рік не став винятком – 7 березня в ПК «Юність» їм даруватиме своє мистецтво Тернопільський академічний обласний драматичний театр імені Тараса Шевченка.
На сцені ПК «Юність» артисти театру виступлять із п’єсою видатного італійського драматурга XVIII ст. Карло Гольдоні «Господиня заїзду» (в українських перекладах відома ще, як «Шинкарка»).
На думку режисера-постановника, заслуженого діяча мистецтв України В’ячеслава Жили, «Господиня заїзду» – це мудра комедія, яка висміює вади людського характеру й водночас переконує в необхідності справжніх почуттів. Навіть через кілька століть п’єса не втратила своєї актуальності.
У перші хвилини спектаклю персонажі виходять у масках. Згодом вони зірвуть їх зі своїх облич і покажуть своє справжнє нутро – хтось скнарість, хтивість, всю марноту, а хтось – чистоту кохання. Знімання масок – не лише оголення людських вад, у такий спосіб режисер-постановник ще й показав, що осучаснив як давню п’єсу, так і взаємини її героїв. Класична музика у виставі органічно переплітається із сучасною. Тексти пісень написав виконавець однієї з головних ролей Олександр Папуша. Музичне оформлення та аранжування здійснив заслужений діяч мистецтв України Михайло Віятик.
Сакральний момент випікання пасок
