На долю цієї простої жінки з Негівців — Магдалини Юріївни Шуст, яка народилася далекого 1912 року, припали дві світові війни, часи національно-визвольного руху, колективізація. Тож пам’ятає старенька і перших совітів, і німецьку окупацію, і як важко доводилося у післявоєнні роки. Зі словами щирих привітань, побажань міцного здоров’я, радості, сімейного затишку, з подарунками завітали до гостинної родини ювілярки голова Калуської райдержадміністрації Василь Петрів, заступник голови районної ради Михайло Срібняк та Негівський сільський голова Богдан Вагилевич. Василь Петрів зачитав Магдалині Юріївні привітання від Президента України: “Вклоняюся Вашій життєвій мудрості, багатому досвіду… Сердечно вдячний за багаторічну самовіддану працю. Радію, що, переживши багато бурхливих подій, Ви стали свідком народження незалежної Української держави”.
Та найбільшим подарунком для п. Магди була сьома правнучка Марійка, яка народилася 28 лютого, а на День народження прабабці її якраз забрали із пологового будинку. “Буду колисати”, — каже старенька, беручи немовля на руки. До речі, Магдалина Юріївна у важкі післявоєнні роки сама виховала двоє дітей: сина Володимира (1933 р. н.), він помер у 2004 році, дочку Марію (1950 р.н), яка 20 років тому виїхала до брата п. Магди в Канаду. Та мати і дочка часто спілкуються по телефону та по “скайпу”.
“У Магдалини Шуст, — розповідає Богдан Вагилевич, — є шестеро онуків, семеро правнуків та двоє праправнуків. Наразі вона проживає разом з онукою Надією та її сім’єю. Все її життя пройшло в нашому селі, тут ходила до школи, працювала в колгоспі з 1949 року — аж до виходу на пенсію. Магдалина Юріївна щира, доброзичлива, користується повагою серед односельчан”.
Гості бажали ювілярці міцного здоров’я та ще багато років життя. А вона, всміхаючись, з бокалом шампанського в руці, казала, що ще буде довго жити, адже треба онуці допомагати бавити дитину.
Ватикан: коли час зупинився