На лаві підсудніх опиниться 45-річний житель Калуша, якому доведеться відповідати за тими статтями Кримінального кодексу України, де йдеться про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиве показання. І це при тому, що чоловік вже чотири рази був судимий, переважно, за крадіжки, і мав би з досвіду знати, що правоохоронців надурити не просто. Та, мабуть, так боявся своєї жінки, що зважився, по суті, стати посміховиськом, переоцінивши власні інтелектуальні можливості.
Річ у тім, що він перебрав ліміт на своїй кредитній банківській картці, і тепер винен був 400 гривень. Це йому нічого доброго не обіцяло. Спроби погасити борг бажаного результату не було. Час “підтискав”. І наш герой вирішив продати свій стільниковий телефон, золотий ланцюжок та перстень і таким чином розплатитися з банком. Все би нічого, але ті речі купила йому дружина, котра явно б не схвалила такого кроку. Тим більше, вона навряд чи здогадувалася про наявність банківського боргу, інакше б довелося відповідати на неприємні запитання, на кшталт, куди розтринькав гроші.
Хитромудрий план калушанина полягав у тому, щоби продаж речей видати за банальне пограбування. Отож, поїхавши якось у справах до Івано-Франківська, чоловік, вирішивши свої питання, вже перед від’їздом завітав до лінійного відділення міліції з заявою про те, що відносно нього скоєно злочин. Мовляв, так і так, дві невідомі особи нахабно забрали у нього телефон, примусили зняти з пальця і віддати золоту обручку, а з шиї зірвали золотий ланцюжок. Це сталося, коли він прямував через колію до вокзалу.
До речі, коли він писав відповідну заяву, усі зазначено речі були ще при ньому. Але треба віддати належне фантазії зловмисника. Він не лише показав місце події, але й яскраво змалював сам процес пограбування. Аж до таких деталей, як скажімо, радісний вигук «о-о-о клас!» одного з нападників, котрий помітив, що з-під розщепнутого светра нашого героя виглядає золотий ланцюжок, і те, що обидва грабіжники розмовляли суржиком, притаманним жителям східних областей України.
Спочатку міліціонери натрапили слід викраденого телефону. Добропорядна власниця однієї з калуських квіткових крамниць була неприємно здивована, коли їй повідомили, що придбана нею «мобілка» має кримінальне походження. Вона й гадки про це не мала. Ну, зайшов якійсь чоловік, запропонував за якихось сто гривень купити телефон, на якій саме у цей час проводилася акція. Та й по всьому. От лише опис «продавця» речі видався правоохоронцям доволі знайомим. А під час такої слідчої дії як опізнання жінка без сумнівів вказала на особу нашого «потерпілого».
Отож довелося йому знову давати показання міліції. Щоправда, тепер протокол допиту, куди записувалися його слова, мав дещо іншу назву. Заміть слова «потерпілий», як було першого разу, нині у «шапці» значилося – підозрюваний.
Ну з телефоном було все зрозуміло, а ось куди ділися золоті речі. Та теж продав. Через кілька днів після «пограбування». Вигледів на базарі пристойно одягненого чоловіка, особу якого працівникам міліції встановити не вдалося, і запропонував ланцюжок та обручку. Отримав за це дві тисячі гривень.
До речі, про цю оборудку нашого героя стало відомо його дружині. Мабуть, не без певної думки викликав на повторний допит слідчій її разом з чоловіком. Так що певне покарання він вже поніс. Тепер питання за судом. Зауважимо, що мінімальна санкція статей ККУ, за якими чоловіка притягують до відповідальності, передбачає випарвні роботи протягом двох років або піврічний арешт.
Ватикан: коли час зупинився