84-річний Іван Вінтоняк, найстаріший і ще найвправніший липовецький майстер, виносить велике решето, замість металевої сітки тут переплетене лико. По боках візерунки. Очі дідуся аж сяють від гордості. Любить таки похвалитися своїми виробами.
— Решета і сита ми робимо ще від діда-прадіда, але найкраще почали їх продавати за часів Австро-Угорщини, — розповідає старенький. — Тоді їх розкуповували євреї, а згодом перепродували.
За століття мало що змінилося і технологія зосталася, і сита перекупникам возять. Щоправда на Косівщину, або на Схід та Південь України. Звідти вироби липовецьких майстрів вивозять морем до Африки, Індії та Китаю. Там на них великих попит, адже там зосталося багато селянських натуральних господарств.
В Україні попит на сита а тим паче решета зменшився. Але в Липовиці, як сотні років тому чаклують над давніми виробами. Та й матеріалу вистачає, адже сита чи решета роблять лише зі смереки.
— Дивися, дитино, — навчає дід Іван. — Деревину треба акуратно сокирою розколоти на драниці (тоненькі скіпочки до метра завдовжки. — Авт.). Для колення підходить лише стовбур, який ріжуть на частини, обчищають від кори, і лише згодом розколюють.
Драниці стружать так званім вісним ножем. Дід іде до хати та приносить щось схоже на великий лобзик, але без зубців, із суцільним лезом. Згодом обрізані та обчищені тонкі дощечки засувають у спеціальну машину із зубчастими механізмами. Схожа вона на старі січкарні. Великим колесом з ручкою машину запускали і дошчечки скручувалися в коло. А оскільки дощечки стояли вкупі, то й заготовки виходили різного розміру, накладалися одна на одну. Так й закладався діаметр сит і решет від 30 до 10 сантиметрів по колу. В одній зв’язці, як правило, десять виробів.
Згодом оті кола сушать в і на печі, надворі на сонці. Висушені заготовки збиваюють, а дно прошивають тоненьким ликом із ліщини та явора, утворюючи досить точні квадратні отвори. Зовнішній бік решета прикрашають переважно геометричними візерунками, також із лика. А для сит на дерев’яний обруч натягують капронову або металеву сітку. Сита у Липовиці можуть зробити різного розміру: дрібносітчасті для просіювання пшеничного та житнього борошна, сита з більшими отворами для кукурудзяної муки, а решета стануть у пригоді для відвіювання полови від зерна, очищення квасолі. Найвищий весна-осінь, коли збирають або висівають урожай. Тоді в домашніх умовах протягом лише одного тижня у пік сезону тут можуть без жодних заводських ліній, прадідівськм способом виробити...понад 15 тисяч сит і решет Коштує автентичне екологічне чисте решето з Липовиці 50 гривень. Сито можна придбати за 10-15 гривень.
.jpg)
Фото Сабіни Ружицької.
