Жінка почала викладати їстівні крупи й зерна у твори мистецтва ще 10 років тому. Тоді про таке мало хто чув та бачив. Не знала про це й Ольга, але якось випадково розклала на столі квасолю. Дрібні білі насіннинки були схожими на квітку. Талановита вчителька малювання одразу взялася до роботи та почала докладати «квасолеві пелюстки». Ось і вийшла перша насіннєва картина. Далі — роки праці, навчання та вдосконалення.
З часом жінка зробила десятки картин, які охоче купляють як оберегові композиції на кухню.
— Із зерна, неначе з фарби можна викласти що завгодно: пейзажі, квіти, натюрморти і навіть портрети, — мовить мисткиня. — Останні роблю дуже рідко, більше мені подобаються звичайні побутові композиції: прості і зрозумілі людям.
Наразі жінка для зернового мистецтва використовує до сорока видів різноманітних природних матеріалів. Перед створенням картини жінка бачить її цілісною в уяві, а вже згодом починає обдумувати, яке зерно і насіння потрібно для того чи іншого елемента, яким і з чого має бути фон. Бере звичайну тирсоплиту, намащує її тоненьким шаром клею та починає «чаклувати», висипаючи фон з маку, кукурудзяної муки, зерен льону і т ін. Кілька годин треба почекати, аби все висохло.
Після цього жінка береться за інші елементи картини, ретельно підбираючи за кольорами та відтінками зерна різні квіти, замки, гори, тварин, метеликів, ангелів і ще багато всякої всячини. Одну картину може робити і день, і навіть тиждень. В залежності від складності композиції. Матеріали для картин жінка... збирає на городі. Чого не вистачає, привозять друзі й родичі із сусідніх районів та областей. У майстерні мисткині — сотні баночок та шкляночок із зеренцями.
— Це мої фарби, а пензлики — руки і пальці, — усміхається пані Ольга. Своє вміння жінка передає дітям і дорослим. Каже, що зробивши своїми руками зернову картину, люди позбуваються нервів і стресу, внутрішньо заспокоюються. У майбутньому Ольга Федюк планує запровадити й оздоровчі майстер-класи, своєрідну мистецьку зернотерапію.
Фото Сабіни Ружицької