Поважну пані Ганну вважають дуже мудрою жінкою. До неї за простими життєвими порадами звертаються сотні людей, адже саме вона благословила багатьох мешканців села на щасливе життя весільним хлібом.
— Наше село славиться прадавними звичаями, коли на весілля рідних чи сусідів кожна жінка має напекти кілька особливих святкових хлібів та калачів, — розповідає війт Чорнолізців Григорій П’ятничук. — Ці хліби жінки досі ставлять просто на розжарену грань і називають таку випічку «хліб на дні». А випічка від пані Ганни зважди була доброю та особливо смачною».
Хоча доля жінки «смачною» не була. Але бабця Ганна вважає себе оптимісткою, та у її житті було багато сумних сторінок.
— У дванадцять років вона ще із двома братами залишилася без матері, — продовжує місцевий голова села. — Старший брат загинув під час війни. Анничка, будучи ще досить юною, опікувалася молодшим дворічним братиком. Згодом вийшла заміж за свого односельця Романа, з якими прожила лише...дев’ять років. У подружжя народилося два сини, яким дали чудові імена Юліан і Теодор. Звісно, хотіла ще діточок, але чоловік у 1944 загинув на війні.
Більше заміж Ганна не виходила, зате стала, ніби другою матір’ю десяткам сусідських дітей, для яких зщавжди знаходила щось смачненьке, розповідала бувальщини і казки.
Залишившись молодою вдовою, Ганна мусила важко працювати в колгоспі. Проте ані важка праця, ані самотність не зламали міцного і веселого характеру жінки. Вона ще донедавна ходила до церкви і нині, майже втративши зір, продовжує допомагати дітям та онукам, бодай квасолю чи кукурудзу полущити, лише, аби не сидіти, склавши руки. Наразі Ганна Іванівна проживає із сином Теодором. Зі сторіччям бабцю вітала велика родина: двоє синів, шестеро онуків, 12 правнуків і двоє праправнуків, а ще представники сільської та районної влади. Бабця тішилася гостям і випила за своє здоров’я і довголіття келих шампанського, бо каже, що на старість людина стає дуже поважною, а шампанське — напиток також поважний. Усі гості бажали довгожительці міцного здоров’я, втіхи від рідних, Божого благословення та радості від кожного прожитого дня.
Сакральний момент випікання пасок