Снятинська  хата яблуками багата. На Прикарпатті з яблук готували наїдки, горілку і... косметику. ФОТО

Яблука на столах, в руках, у мисках, тарілках та горщиках. Яблука у смачнющому крихкому печиві, кругленьких пиріжках. У формі яблука зроблені торти, величезні яблучні вежі. Яблука у компоті, ..з макароном,  м’ясом, у підливах, із салом та шинкою, печені в качці та в молочному проросяті. Яблука квашені, мариновані, з капустою, перцем, печені, із медом, сиром, горіхами та корицею. Гостей пригощають свіжовичавленим соком, морсом, квасом,  горілкою-ябчанкою і навіть..шампанським з яблук. Страв та напоїв із червоних, зелених, жовтих, великих і маленьких, неначе вишні, всім відомих фруктів, не злічити. Запахи яблук у всьому міському парку, на навколишніх вулицях і навіть даїшники вже не дивляться за порядком на дорогах, а споглядають у бік парку та чекають свого шматка яблучного пирога.
У день першого фестивалю «Покутське яблуко» смачних страв нікому не бракувало. «Снятинщина славиться здавна цими фруктами, — каже, розрізаючи пахучий пиріг, секретар міської ради Марія Орищук. — Жодна гостина у нашому славному Снятині й районі протягом століть не обходитьсмя без яблук. Із ними святкують весілля, хрестини, ювілеї. Із яблуками навіть проводжають наших людей в останню дорогу. Тому ми й зробили таке яблучне свято, аби показати наскільки багата наша кухня, яку фантазію і винахідливість проявляють наші господині».
Від столу до столу, де кожне село припрошує до найрізноманітніших наїдків, тягнеться довга вервечка гостей. У кожного своя яблучна «родзинка». Десь ці фрукти розмальовані школярами та вирізані як різноманітні казкові персонажі, десь із яблук зроблені корзинки для салатів. А деякі сільські імпровізовані садиби дивують прадавніми стравами, скажімо манником із яблучною підливою чи макароном із сухофруктами. Останній смаколик, за словами мешканців села Джурів, й досі подають у їхньому селі на Святвечір. А хтось зробив у формі яблука...дитячу схованку. І визирає личко із яблука личко малятка, дивуючи гостей свята. Працівники місцевих будинків-інтернатів продають яблучні самколики, а виручені «яблучні» гроші допоможуть полегшити життя сиротам та інвалідам
«Ви-сить яб-ко ви-сить, але впас-ти му-сить, ко-ли дів-ка фай-на, ко-ли дів-ка фай-на вий-ти за-між му-сить». Уже лунає весільна пісня. І так доречно. Адже парковими алеями йдуть щойно одружені пари. Їх навперебій обдаровують яблуками. Старші пані у кожушках обсипають молодят...яблучними зеренцями, аби їхня родина дітками була багата, здоровими і міцними, як оці зеренця. «А ще яблуками, нанизаними на нитку у вигляді вінка, в нас вітають ювілярів, після 40 років, — розповідає Софія Малярчук. — Вважається, що людина такого віку схожа на соковите смачне яблуко. Із цього фрукта можна робити різноманітні маски для обличчя і шиї панночок та пань, яблуком лікуються від хвороб та навіть від... похмілля».
Сюрпризом для усіх присутніх на фестивалі став великий яблучний пиріг розміром півтора метри на метр, вагою більше десяти кілограм, спечений з нагоди свята снятинськими газдинями. Поставили рекордсмена у центрі парку, з’їли — за кілька хвилин. А на місці велетня ще довго кружляли...бджоли та оси, діти ж заглядали чи немає ще зайвого шматочка смаколика. Багатьох господарів зацікавила й продукція місцевих переробних підприємств: соки, повидла та компоти  із покутських фруктів. Люди кажуть, що, маючи так багато різних сортів яблук, закупляти ці фрукти закордоном—просто злочин. Бо навколо скільки української смакоти! Зрештою, окрім садовини, усі села району представили різні овочі та фрукти, чим кожна хата багата.

Фото Сабіни Ружицької