Коломийські, івано-франківські та львівські артисти виступали на сцені перед ратушею, а коломияни та гості міста танцювали. перед ратушею—ніде яблуку впасти. Малі, юні, старші та навіть поважного віку дідусі й бабусі туляться один до одного і навіть... намагаються танцювати у такій тісняві. В руках у багатьох запальнички, їх підносять догори та розмахують під час виконання пісеньі танцювальних композицій.
Назвати це дискотекою під відкритим небом важко. Адже стільки людей, розвернутися нема куди, не те що танцювати. Але коломияни і гості міста в один голос кажуть, що тут їм добре. «Я люблю слухати українську музику, вона цікава. Та й виконавців добрих у нас не бракує, але «розкуручувати» їх просто нема кому, ось і виглядаємо як «бідні родичі» у порівнянні з російською естрадою», — каже Марія Ватащук, студентка другого курсу Чернівецького університету імені Ю. Федьковича, майбутній історик. Дівчина приїхала до подружки у гості. Кажу, що давно міряла відвідати Коломию, і для неї участь у встановленні рекорду стала приємною несподіванкою.
Щоправда, танцювати коломияни не поспішали. Хоча добре знали про майбутній рекорд та свою участь у ньому. Всі чекали, слухали спочатку гру місцевих виконавців. Оцінювали. «Тут завжди так, повагу публіки треба заслужити»,—каже з усмішкою місцева мешканка Оксана Рижук. Псіля виступу місцевих митців поважно під’їжджає великий автомобіль. Виходить співак Дзідзьо зі своїм гуртом. Коломияни дарують шалені оплески, вигуки «Браво!», «Вітаємо в Коломиї», «Дзідзьо, ти супер!». Декхто навіть без музики почав підстрибувати та витанцьовувати. Співак і сузиканти вийшли у спортивних костюмах та капелюхах. Саме такими їх звикла бачити українська публіка. Коломияни шаленіли!
У передній рядах танцювали діти. Далі — дорослі. За словами представниці «Книги рекордів України» в Івано-Франківській області Ганни Крисюк, такої кількості людей на концерті в Коломиї не було давно. Усі зібралися, щоб показати свою любов саме до української музики, яка у цьому багатому на національні традиції місті є бажаною. Рекод зафіксовано. Про це свідчить спеціальний диплом. Цей пам’ятний документ вручили і самому співакові Дзідзю, який від радощів ждого стрибав на сцені та кричати «За Україну!», «За наше, за рідне!», «За українську музику та нашу дискотеку!». До речі, десь приблизно рік тому, в цьому ж таки місці, біля коломийської ратуші, зафіксовано наймасовіше в Україні виконання танцю коломийки.
Ватикан: коли час зупинився