У Прикарпатському військовому лісгоспі, а зрубані дуби знаходилися на території його обслуговування (Луквицьке лісництво), одразу запевнили — вирубка була законною і усі документи є. Мотивація працівників лісгоспу — більшість дубів були хворими, відтак їхня частка дозволила провести суцільну вирубку. Хоча важко пояснити, чому до інших дерев, а з явними ознаками пошкоджень і навіть повністю сухих у цьому лісі є чимало, санітарна вирубка поки що не добралася.
З офіційної відповіді обласної екологічної інспекції випливає, що на площі 1 га у 2012 році була проведена суцільна санітарна вирубка. Під рубку було відведено 96 дерев, з них 83 — дуба череватого. Загалом в рубку відведено 33 куб. метри ділової деревини і 129 куб. метрів деревини дров’яної. На час перевірки залишок заготовленої і невивезеної дров’яної деревини склав 63 куб. метри.
«На розробку даної лісосіки Прикарпатським військовим лісгоспом виписаний лісорубний квиток №45 від 3 липня 2012 року. Він виписаний на підставі дозволу на проведення суцільної санітарної рубки, виданого управлінням лісового та мисливського господарства Івано-Франківської області, плану проведення санітарно-оздоровчих заходів в Прикарпатському військовому лісгоспі на 2012 рік та акту комісійного обстеження (за участю інженера-лісопатолога відділу діагностики Івано-Франківського ДСЛП) розладнаних насаджень на предмет доцільності проведення в них санітарно-оздоровчих заходів» — йдеться у відповіді екоінспекції.
Результат перевірки свідчить — все законно, необхідні документи лісгосп має, більшу частину деревини вже вивезли. З’ясувати, чи дійсно стан більшості дерев був таким поганим, що їх недоцільно було зберегти чи принаймні провести вибіркову виробку, — не вдасться. У лісгоспі запевнили: ділянку після розчистки засадять саджанцями дуба і порадили приходити сюди за п’ять років.
Сумніви у доцільності такої вирубки висловлюють екологи. Адже не секрет, що працівники лісового господарства, організації, які здійснюють діагностику дерев, видають дозволи на їхнє зрізування, контролюючі органи нерідко пов’язані і співпрацюють. Протистояти зловживанням у такій ситуації — дуже складно. Адже такі факти стають відомі громадськості, коли вже дерев немає і докази, для того, щоб ставити під сумнів висновки фахівців, знайти нереально. У даному випадку йдеться про дерева, яким було під сотню, а можливо, й більше років. Закономірно, що на більшості таких дубів можна знайти якусь хворобу (і не одну), яка і стане формальною причиною відведення їх під санітарну рубку. Якби сучасні українські лісництва і процедури існували декілька століть тому, то не виключено, що ми б і не здогадувалися, що бувають дуби, яким по сімсот, тисячу і більше років.
Діброва, яку вирізали, переконаний відомий у місті еколог, голова ГО «Зелений Рух Карпати» Михайло Довбенчук, росла б ще не один десяток і сотень років. Дуби, які мають хвороби, дуби, у які влучала блискавка і пошкоджувала їх, все-таки мають усі шанси вижити і сягнути і 300, і 500 і старшого віку. Дуб — дерево-довгожитель, надзвичайно сильне і живуче. Навіть пошкоджені дуби можна вважати умовно здоровими, — переконаний Михайло Довбенчук. Громадські екологічні організації «Зелений Рух Карпати» і «За виживання» з початку дев’яностих років б’ють на сполох через масове вирубування дубів довкола Калуша, але з кожним роком проблема лише загострюється.
— Сьогодні навколо Калуша вирубують останні цінні дерева. У основному — дуби, — розповідає Михайло Довбенчук. — Ці дерева непомітно для громадськості знищують цілими плантаціями. І це — просто варварство. Адже навколо міста з такою важкою екологічною ситуацією та такою великою кількістю промислових об’єктів вирубку лісів узагалі слід заборонити. Я переконаний, зрілі дуби можна пускати під санітарну рубку лише якщо це вже зовсім сухі дерева, а зрізувати дерева, на яких є зелене листя і які плодоносять — неприпустимо.
Колись в Карпатах було 300 тис. гектарів дубових лісів, тепер нараховують лише 100 тис. гектарів, а може вже і менше.
ДО ТЕМИ:
Екологічні партизани: у Кропивнику люди самовільно вже двічі перекрили розсолопровід
