Своє бачення ситуації “Вікнам” прокоментував екс-заступник міського голови Калуша Ігор Очкур:
— Нещодавно мені розказували знайомі медики про зустріч із міським головою напередодні виборів у лікарні. Очільник міста запевняв, що всі програми будуть збережені, і коштів — вистачає. Це було у четвер. А у понеділок містом вже звучала фраза “комунізм закінчився”. Напевно, це варто назвати “політичною арифметикою”. Але, якщо розрахунком цієї арифметики є покарати громаду міста — то це просто огидно і недостойно.
Взагалі, є два способи вижити у скрутному становищі: менше їсти або — більше заробляти. Нам би не треба було нині “менше їсти”, якби кілька років тому ми змогли б забезпечити підйом для калуського бізнесу. Цим треба було займатись роками. І зараз треба це робити. Щодо економії — вважаю, що економити можна і потрібно, але не за рахунок людей і їхніх зарплат. Вирішення проблем за рахунок людських заробітків — це остання справа.
У 2006-му, коли я став заступником з економіки міського голови Ігоря Насалика, вся країна у цілому перебувала на підйомі вже кілька років. Бурхливо розвивалося будівництво, нерухомість розкуповувалась, як гарячі пиріжки, торгівля процвітала, банки давали кредити ледь не бомжам, промисловість працювала, експорт зростав, газ був дешевий. У Калуші теж усе йшло по висхідній. Працювала “хімія” й інші підприємства. Будувалось житло. Ми продавали землю з аукціонів — стартова ціна деколи зростала втричі. Був шалений попит. Раціональне використання цих грошей — то вже інше питання, дискусійне. Я більше наполягав на наданні земель в оренду, аніж на продажу. Тричі пропонував прийняти відповідне положення – його відхилили. Я розумію, кошти потрібні були “вже і багато”. Так треба було для “комунізму на пару років”...
Зараз, у 2012-му, ми маємо перманентну кризу у державі, яка є наслідком світової рецесії. Скорочується експорт, дорогий газ, економіка холоне потроху, зупиняється. Наївно було сподіватися, що Калуша це не торкнеться. Уже торкнулось. Маємо недобудови, квартири у яких не продаються. У вікнах офісних приміщень таблички “здам в оренду”, і їх ніхто не читає. “Хімія” призупинилась, скоротилось надходження від ПДФО і стало сутужно з зарплатою бюджетникам. Закрити дірку за рахунок власних надходжень (орендна плата за землю і земельний податок) непросто, підняти ще раз ставки плати означає вбити бізнес взагалі.
Ця ситуація склалася не вчора і не позавчора. І, тим більше, не у понеділок після виборів. Проте, її треба вирішувати. По-перше, звісно, економити. Провести аудит, ревізію того, де є необов’язкові втрати (в енергоносіях, водотеплоресурсу). Викрутити лампочку там, де можна обійтись, закрутити вентиль, де можливо. Врешті-решт — повернутися до подачі води за графіком. Я розумію, це — дуже непопулярний крок. Але ми колись так жили, і — вижили. І це — краще, ніж знімати надбавки бюджетникам чи скорочувати людей узагалі. Місто перетерпить рік за графіком, але люди матимуть як жити. Слід також відмовитись від бучних святкувань із феєрверками — не до того зараз. А якщо вже без скорочення не обійтись, то його слід починати із заступників мера і виконавчої гілки влади. Є і ще де економити, не зачіпаючи людську зарплатню, треба лише хотіти знайти.
Щодо способів наповнення бюджету, то свої пропозиції викладу міському голові при його бажанні. Але так чи інакше, все впирається у два джерела: ПДФО і “земельні плати”. З ними і слід працювати, а не чекати милості від держави у вигляді дотації.
ДО ТЕМИ:
Після виборів бюджетників Калуша готують до життя без премій і надбавок
МВФ назвав реальний бюджет України: ВВП не більше 1,4% та “діра” у 15 мільярдів
