У давнину це було свято дівочої долі, але згодом воно наклалося на день вшанування християнської святої Катерина, яку вважають покровителькою незаміжніх дівчат та щасливого шлюбу.
В Україні до Катерини зверталися дівчата, які просили собі доброї сімейної долі та гарного чоловіка. «Ось як дівчата намагалися дізнатися,ю чи вийдуть вони цього річ заміж, — розповідає Мирон Левицький, працівник науково-методичного центру культури і туризму Прикарпаття. — До сходу сонця йшли до саду, зрізали гілочку вишні. Повернувшись до хати треба поставити цю гілочку у воду й чекати на свято Меланки., 13 січня. Якщо до Меланки гілочка засохне — то цього року не буде весілля. А якщо вишня зацвіте — то бути дівчині на рушничку щастя». А ще н7 грудня зранку незаміжні дівчата вскладчину зносили до однієї з осель продукти та готували з них борщ та кашу. Їсти їх приходили парубки, які напередодні постили за добрих жінок. На вечерю приходили без запрошень».
Опівночі дівчата загортали спеціально приготовлену миску каші новим рушником і прямували до воріт «закликати долю». По черзі кожна дівчина залазила на ворота з «вечерею» в руках і три рази закликала долю: «Доле, доле, іди до мене вечеряти!» Якщо у відповідь заспіває півень, значить, доля відгукнулася, якщо півень не заспівав, значить, доля не чує, тому юнка ще у дівках походить. А ще напередодні Катерини дівчата клали під подушку листочки з різних дерев, помічаючи таким способом кількох хлопців. Серед них мав бути: яблуневий листочок — для дівчини. Лягаючи спати, дівчина читала молитву про щасливе заміжжя, а вдосвіта прохала найменшого в родині хлопчика витягти одного з листочків: який витягне, за того й вийде заміж, а як випаде листочок з яблуні, то доведеться ще подівувати.
На Новий рік в Україні йтиме дощ, а на Різдво “підморозить” до -10 градусів
