Леся Мартиненко. Фото зі сторінки у соціальній мережі Facebook — Останнім часом ву наше життя якось дуже стрімко і потужно ввірвалися так звані соціальні мережі в Інтернеті, — зазначила Леся Мартиненко. — Вони сприяють комунікації людей, дозволяють знаходити друзів і однодумців. Вмілі користувачі свого профілю навчилися вже вести бізнес, отримувати консультації, є групи, що займаються благодійністю… Тобто, соціальні мережі — це дуже потужний засіб комунікації, що розширює горизонтальні зв’язки між людьми у суспільстві. В усьому світі у соціальні мережі виходять і чиновники різних рівнів. По-перше, це дає їм можливість краще розуміти настрої своїх громадян, по-друге — краще доносити свої думки чи мотивацію. Нічого поганого соціальні мережі не несуть, скоріше навпаки, але, якщо використовувати їх виключно за призначенням.
Тобто, якщо прем’єр-міністр Микола Азаров через свій профіль у соцмережі повідомляє громадянам своєї країни про роботу, яку проводить уряд, читає коментарі і звернення та відповідає на них, то це, звісно, — прорив. Це, можливо, дає для тих же простих громадян можливість напряму вирішити якесь нагальне питання, минаючи бюрократичну машину. Але ця можливість дуже сумнівна і не така вже й безперечна, позаяк коментарів у Миколи Азарова на сторінці тисячі, і якби він їх міг усі читати, то на іншу роботу у нього часу б не вистачило. Тому сторінка Азарова у соцмережі — це все одно, що офіційний сайт.
Чиновники нижньої ланки мали б використовувати всі можливості «близькості» до народу. Але, судячи з профілів наших місцевих чиновників і чиновниць, вони, очевидно, не знають, що можливості соцмереж й інтернету — інші, ніж простого «вбивці» робочого часу. Вони, може, і не усвідомлюють того, що активність у соцмережах не тільки всім дає знати, чим саме займається чиновник в робочий час, але і які його інтереси і вподобання. Така поведінка — не просто дивна, вона — смішна й обурлива.
Адже часто чиновники виконують роботу, яка далека від того фаху, який вони свого часу отримали. У наш швидкий час їм просто необхідно для виконання своїх службових обов’язків мати інформацію онлайн. Просто треба, щоб був широкий доступ до інформації про ресурси, якими «лазять» наші чиновники з робочих комп’ютерів. А ще — провести їм обов’язково «лікбез» щодо користування соцмережами. Бо, хоч чиновники — теж люди, але своєю згодою працювати у владі вони підтверджують свою згоду на публічність своєї особи. Читання новинних сайтів, перегляд фільмів, фото- і відеоконтенту має бути тільки у позаробочий час. І слідкувати за цим має не тільки системний адміністратор, але і — громада.
Більше про використання владою Калуша соціальних мереж та погляд на це представників громади читайте у публікації ”Зачинено. Влада пішла в інтернет”.
