— Особливо в пресі нагнітається питання щодо проживання народних депутатів у Києві, — зазначив Олександр Сич в інтерв’ю ”ГК”. — А мені так видається, що тут можливе велике зловживання тими коштами, які визначені для його забезпечення. От порахуйте самі. Один день перебування депутата в готелі коштує в середньому 500 гривень. Відповідно, на місяць — 15 тисяч гривень, на рік – 180 тисяч гривень, потенційно за 5 років — 900 тисяч гривень. Майже мільйон! При тому зрозуміло, що готельне життя далеко не повноцінне і ним можна жити короткий час — тиждень, два, місяць... А потім починаються проблеми зі здоров’ям. Бо ж вранці встаєш — і бажано було б щось гарячого з’їсти. Натомість перехопиш булочку з кефіром — і побіг. Потім у Верховній Раді зайдеш у буфет і перекусиш. Ввечері знову кефір…
Насправді, якби депутат мав квартирку, де міг би собі сам зварити чи підігріти, — це було б набагато краще, — мріє головний “свободівець” Прикарпаття.
— По-перше, для здоров’я депутата, по-друге, якби квартира була службовою — то і для держави, — переконує Олександр Сич. — Варто зробити, як у Польщі. Збудувати спеціальні депутатські будинки для службового використання. Став депутатом – на тобі ключик від однокімнатної квартири. Припинив повноваження – віддай ключ. Я порахував суму на одного депутата, а ви перемножте її десь на 300 тих народних депутатів, що потребують житлового забезпечення в столиці. От і виходить кругленька сума. За ці гроші спокійно можна збудувати такі будинки, і вони будуть служити десятиліттями. А те, що зараз робиться, – враження, що хтось просто на цьому відмиває гроші. Бо готель «Київ» - це насправді такий класичний совковий гуртожиток! І за такий гуртожиток викидати такі гроші?!
У цьому році так багато новообраних і «безквартирних» депутатів, що їх розселили в трьох готелях: «Київ», «Національний» і «Україна». Фракцію “Батьківщини” поселили в готелі «Україна».
— Зауважте, що за половину суми від витрат на проживання депутата (15 тис. грн. на місяць) можна було б винайняти квартиру з кухнею, з меблями, з посудом, — провів ретельні підрахунки народний обранець. — До мене приїхала б дружина або донька, яка живе під Києвом, раз на тиждень наварила б баняк зупи... І це було б і для держави дешевше, і для депутата корисніше. Насправді у тих всіх пільгах і механізмах забезпечення діяльності депутата ще треба добре розібратися. Й цілком може бути, що там виявляться великі зловживання – і то далеко не завжди з боку депутатів, а з боку тих, хто займається тим забезпеченням.
Анатолій Дирів: “Моя зарплатня становить 14 тис. гривень на місяць — не такі вже і великі гроші”
