Нагадаємо, з розділу “Україна у 1929-1938 роках” програми ЗНО з історії зникли згадки про лідерів Організації українських націоналістів Степана Бандеру і Романа Шухевича, а також ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова.
Крім того, розділ, що називався в програмі 2012 року “Україна в боротьбі за збереження державної незалежності”, перейменований в “Український державотворчий процес”. З нього виключені згадки про таких політичних діячів Української народної республіки, якКость Левицький, Дмитро Вітовський, Юрій Тютюнник, а також про економістаМихайла Волобуєва, який виступав за економічну незалежність України від СРСР.
Замість цього були додані пункти про радянських воєначальників та партійних активістів. Так, цього року на ЗНО школярів чекають питання про подвиги червоного командира часів Громадянської війни Миколи Щорса, діяльності першого секретаря ЦК Компартії України Георгія П’ятакова і голови президії Центрального виконавчого комітету СРСР від УРСР Григорія Петровського.
З розділу про розвиток України в період 1945 — початку 1950-х років вилучено згадки про десталінізацію і припинення репресій. Замість цього додалися прізвища першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, професора Бориса Патона і авіаконструктора Олега Антонова. Міносвіти також виключило з програми питання про діяльність дисидентів і шістдесятників, зокрема письменника і політв’язня Євгена Сверстюка, художниці Алли Горської, літературознавця Івана Дзюби, поета Івана Світличного.
Вчора в міністерстві відмовилися пояснювати причини зміни програми, а директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева не погодилася говорити на цю тему: “Програма була затверджена в листопаді минулого року, зміни в ній незначні”.
На думку представників регіональних центрів оцінювання якості освіти, зміни викликані тим, що на ЗНО тепер відводиться менше часу.
“У цьому році час проходження тестів з історії України скоротилося з 150 до 135 хвилин. Можливо, тому виключені деякі питання. Шкільні підручники не змінилися, але в програмі ЗНО ми бачимо явний перекіс у бік радянської історії”, — вважає директор львівського центру Лариса Середяк.
У Національній академії наук (НАНУ) повідомили, що зміни затверджені експертами Національної академії педагогічних наук.
“До 2013 року програми затверджувалися в Національній академії наук, але зараз Дмитро Табачник (міністр освіти — ред.) Відсторонив нас від цього і долучив Академію педагогічних наук. Мабуть, тому що вчені НАНУ надмірно об’єктивно висвітлювали події історії, спираючись на факти. Радянська історія — це суб’єктивна точка зору на те, що трапилося, а у владі зараз знаходиться політична сила, яка стоїть на радянських позиціях “, — зазначив завідувач відділу історії України 20-30-х років ХХ століття Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький.
Почесний голова Всеукраїнського об’єднання ветеранів Другої світової війни, академік Ігор Юхновський вважає, що замовчувати історичні події неприпустимо: “Як можна не говорити про героїв українського визвольного руху, про шістдесятників? Це просто нерозумно! Такі нововведення нікому не потрібні. Люди повинні знати все, що було в нашій історії. Міністру Дмитру Табачнику не треба змішувати свої пострадянські переваги з історичними фактами”.
ДО ТЕМИ:
Зі шкільних підручників з літератури зникнуть патріотичні повісті про козаків
