— Кілька тижнів назад я звернувся до друзів, що є у моєму ФБ з ініціативою викупити у Московському архіві за 3 тис. 800 грн. відоме нам найстаріше відео з Івано-Франківськом (знімали Станиславів і раніше, але плівки не можемо знайти в жодних архівах), — зазначає Тарас Зень. — Його нам треба не тільки для фільму про “Пласт”, роботу над яких завершуємо, а й для історичної справедливості – щоб воно було на своїй малій Батьківщині. Справа заворушилась, охочих долучитись до історії знайшлося аж 12 чоловік. Цікаво, що це всі франківці, але дехто з них живе у Америці, Києві чи Харкові.
Також було відомо, що ці ж плівки 1944 року були колись в Івано-Франківському краєзнавчому музеї.
— На всяк випадок вирішив перестрахуватись і перепитав в музею, — зазначає Тарас Зень. — Там цю інформацію мені підтвердили, але сказали, що плівки треба шукати і не факт що знайдуться. Протягом двох місяців я дзвонив до музею по 2 рази в тиждень і запитував чи знайшлось наше кіно, але паралельно продовжував збирати кошти. В кінцевому результаті мені повідомили, що фільму у фондах музею немає.
Після публікації у “Репортері” керівники краєзнавчого музею одразу повідомили, що плівки знайшлись.
— Ми ж в свою чергу оцифрували 11-ти хвилинне відео, яке спеціально опрацювали на кіностудії Довженка у Києві, — інформує ініціатор ідеї. — На превеликий жаль, не зважаючи на мої прохання, за умовами договору між музеєм відео не маємо право поширювати. Проте наступного місяця обов’язково зробимо презентацію його в мистецькому центрі «Є». Це нам власники плівки дозволили. Ця презентація буде своєрідним «трейлером» до майбутнього фільму про історію Франківського “Пласту”.
Тарас Зень ваисловлює вдячність усім, хто долучився до збору коштів, які обов’язково обіцяє повернути.
