Про це він сказав у коментарі Gazeta.ua.
“Вони (загрози) навіть менші. І значно вищі ризики при використанні атомної енергії, — говорить експерт. — Питаю екологів, скільки людей полягло у США і Канаді від видобутку нетрадиційного газу. Такої цифри немає. Але є статистика смерті гірників при видобутку вугілля. 20% традиційного газу у Німеччині видобувається шляхом гідророзриву пласта. А ця країна рафінована у плані екології. Потенційні ризики є завжди”.
Серед переваг нового промислу Гончар назвав такі: “З’явиться новий вид промислової діяльності, нові робочі місця, буде імпульс для розвитку геологічної науки, технологій, додаткові замовлення для наших підприємств”.
“Україна і так зазнала деіндустріалізації, тому це один зі способів реіндустріалізації, — продовжує Гончар. — А перш ніж говорити про енергетичну незалежність, слід провести пошуково-розвідувальні роботи. Вони і дадуть нам можливість зрозуміти, який відсоток із числа прогнозних ресурсів можна віднести до комерційно-видобувних. На прикладі Польщі бачимо, що запаси виявилися на порядок менші. Але навіть, якщо комерційних запасів не виявиться, ця робота не піде на марне. Ми отримаємо важливу інформацію і нічого не втратимо. Компанія “Шел” вкладе своїх 200 мільйонів доларів, згорне роботу, потрачені кошти спише”.
Видобута продукція розподілятиметься між учасниками угоди — частка “Шел”, частка держави. Свою частку компанія зможе продавати і Україні, і за кордон. Але і тоді вигода Україні пряма - компанія буде сплачувати податки за експорт.
“Якщо ситуація у нас буде економічно приваблива, то інвестор буде продавати газ тут. Якщо хочемо позбутися залежності від російського газу, треба створювати привабливі умови для видобувників. Ціна на газ має відповідати ринковим реаліям. Має бути прозоре законодавство, стабільний податковий режим. Успіх сланцевого газу в США пояснюється і тим, що у секторі видобутку вуглеводнів податковий режим не змінювався з 80-х років”, — зауважив Гончар.
За його словами, сьогодні можна припустити, що в разі успіху ціна на видобутий газ буде нижча 300 доларів за кубометр. Про ціну 200 доларів, на його думку, говорити рано, бо не відомо, якого типу свердловини і по якій ціні знадобляться. На рівень забезпечення себе сланцевим газом країна зможе вийти через десятки років.
“Якщо громада району проти, вони підуть у сусідній район. Якщо всі громади Львівської та Івано-Франківської областей відмовляться, то “Шеврон” піде в іншу країну. Кому від цього буде гірше?”, — додав експерт.
ДО ТЕМИ:
Євген Яковлєв: Ропа Домбровського кар’єру не підходить для видобутку сланцевого газу
Представник «Шеврона» Пітер Кларк: «Ми залишимо вам дороги в кращому стані, ніж оце побачили»
