Саме на січень припадає значна кількість історичних дат, які мобілізують націоналістів – День народження Степана Бандери, відзначення річниці бою під Крутами та День соборності України. Однак, цьогорічний сплеск активності правих радикалів також пов’язаний з акціями на підтримку «сумських патріотів» та звинувачених у справі родини Павліченків. Не зважаючи на удаваний «загальногромадянський» характер акцій на підтримку Павліченків непропорційно велику участь у них приймали саме крайні праві політичні партії, організації та ініціативи, зокрема: ВО «Свобода», ініціатива «Автономний опір» та відомі своєю ксенофобією футбольні фанати «Динамо».
Крайні праві групи не залишилися осторонь гучного процесу щодо «сумських патріотів». Після винесення вироку фігурантам справи 14 січня радикальні праві організували 4 акції протесту на підтримку засуджених. На думку експертів Центру дослідження суспільства, розголос випадку «сумських патріотів» великою мірою є результатом викривлення обставин справи у матеріалах ЗМІ, адже обвинувачувальний вирок Зарічного районного суду м. Суми стосується не стільки скандальних графіті, скільки відверто хуліганських та расистських дій «патріотів». Приміром, згідно з матеріалами справи двоє молодиків з групи «сумських графітчиків» закинули димову гранату у кімнату першого поверху Сумського державного університету, де проживали студентки з африканських країн. Крім того, з грудня 2010 по січень 2011 хлопці кілька разів обливали міські будівлі фарбою, особливо ушкодженим був єврейський центр «Хесед Хаїм». Про ці расистські вчинки ЗМІ майже не згадували, зображуючи «сумських патріотів» невинними жертвами, яких судять тільки за антисистемні графіті. Акції хлопців були фактично спровоковані крайніми правими, зокрема, ініціативою «Чорний комітет». Зокрема, інструкція для «вбивства» Президента підписана логотипом чоркомівців.
Не зважаючи на формування іміджу респектабельної націонал-патріотичної партії напередодні минулорічних виборів, активісти ВО «Свобода» зберігають зв’язки з відверто расистськими ультраправими вуличними групами. За даними моніторингу ЦДС, у 10% протестних подій 2012 року за участі ВО «Свободи» брали участь також і непартійні крайні праві групи та ініціативи, зокрема: МГО «Сокіл», «Патріот України», «Автономний опір» та інші. У інших протестних акціях співпраця активістів ВО «Свобода» та непартійних ультраправих могла просто не афішуватися для ЗМІ. Пройшовши у парламент ВО «Свобода» отримала ресурси та можливості для підтримки вуличних акцій правих радикалів, через діяльність яких можна просувати більш радикальний ксенофобський порядок денний, небезпечний для іміджу партійних лідерів у парламенті. У майбутньому можна прогнозувати посилення та радикалізацію протестної активності крайніх правих груп та організацій на ниві розпалювання етнічної ворожнечі.
Моніторинг протестів, репресій і поступок проводиться Центром дослідження суспільства з кінця вересня 2009 року. Це унікальний проект з систематичного збору інформації про всі (незалежно від тематики та чисельності) протести, репресії та поступки у відповідь на протести, що відбуваються в реальному часі на всій території України на основі моніторингу більше 190 національних, обласних і активістських веб-медіа.