.jpg)
Мощі Блаженного священномученика, єпископа Василя-Всеволода Величковського. Фото Сабіни Ружицької — Він народився у нашому місті, в 1903 році, у родині священика. Навчався в гімназії у місті Городенка. Під час І-ої світової війни служив в Українській Галицькій Армії. Згодом навчався в Львівській семінарії та став монахом-редемптористом. Незабаром висвятився на священика та повернувся до Станиславова (Івано-Франківська). У буремні 1940-і був ледь не розстріляний фашистами, — розповідає монахиня Надія Старжинська, сестра служебниця Непорочної Діви Марії. — У 1945-ому, в Тернополі його й заарештували «за антирадянську агітацію». Засудили до розстрілу. Але смертну кару замінили на десять років ув’язнення.
9 липня 1955 року він повернувся до Львова, знайшов собі невеличку кімнату та підпільно відправляв Богослужіння. У 1969-ому, вже тоді єпископа Василя Величковського, знову заарештувати. Своє трирічне ув’язнення відбував у в’язниці на Донбасі. Там він важко занедужав на серце. Вийшовши, поїхав до Югославії, побував у Римі. Помер у Канаді, у віці 70-років. 27 червня 2001 року, під час візиту Папи Римського Івана-Павла ІІ в Україну Василія Величковського було проголошено Блаженним священномучеником». Нині до хреста з частинкою молей приходить багато молоді, студентів.
Останні кажуть, що молитва та акафіст до священомученика допомагає їм добре скласти іспити. А ті, чиї родичі надміру вживають алкоголь, також приходять поклонитися до хреста, адже поруч зі святинею є «Золота книга тверезості», в яку можна записати і себе, і своїх рідних та друзів
