Усе це трапилося за три кілометри від Кліщівни, біля перехрестя трьох областей: Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Нині про чудо говорять усі 400 мешканців села та жителі інших, навколишніх сіл. Із найменшими подробицями вкотре переказують дивну історію.
— Разом із старшим церковним братом, повідомивши священика, ми поїхали подивитися на це місце, — каже паламар місцевої церкви святого Миколая Ігор Баран. — Лісник почав розповідати, як довго він рубав того бука. Підрізав — а він стоїть. Лише згодом дерево почало тріщати та впало.
А лісника, неначе якась невидима сила, відкинула від пня. Бук розколовся, а у стовбурі виднілося зображення хреста і цифра 48. Чому саме ця цифра, наразі нікому невідомо.
— Можливо це рік, коли у цих лісах погинуло багато повстанців, — пояснює сільський голова Кліщівної Михайло Ворона. — Адже упівців у нас було дуже-дуже багато. Червоні «визволителі» чи не щотижня проводили каральні операції. Гинули наші хлопців та окремі навіть дівчата, свої голови клали за Україну. Їхньою кров’ю земля просочилася в дерево увійшла, і сам Бог позначив час їхньої смерті та ще хрест над цифрою є.
Та місцеві старожили з упевненістю стверджують, що під отим буком, на якому є хрест та цифра 48, був похований один із вояків УПА. А ще десь за кілометр від того місця, де росло позначене хрестом дерево, знаходилася криївка. Тому й можливо, що повстанці на цьому місці молилися, а хтось зі священиків, яких не бракувало серед упівців, відправляли Служби Божі. А ще, за словами пана Ворони, колись неподалік того місця був хутір Терклювина, на ньому було вісім хат та 16 гектарів землі. Але в радянський час звідти вивезли усіх людей, які там мешкали та добре ґаздували. Тому цифра 48 може бути із цим пов’язана Щоправда усе це наразі лише припущення.
Сам хрест чорний, зображення дуже чітка, розташоване у середній частині стовбура. В основі хреста, внизу, неначе трикутник, вертикальна поперечка майже нагорі. Цифра 48 під хрестом. Наразі дивним є і те, що лісникові вдалося не перепиляти дерево там, де є хрест, та й стовбур розколовся так, що хрест стало цілком видно. Чимало селян сприймає це як Божий знак. Говорять, що Господь захотів, аби люди пригадали ті страшні часи та молилися за душі загиблих повстанців. Але частина людей кажуть, що це звичайнісіньке явище природи. Адже в стовбурах дерев часто є різні візерунки ще й різного кольору.
Іван Кривень кіньми привіз частину стовбура бука до села. Люди були здивовані та зворушені, бігли за підводою, хтось хрестився, хтось витирав сльози, але всі йшли до церкви. Стовбур із хрестом поставили збоку біля іконостасу, на нього приходять подивитися сотні селян. Чи не найбільше тішить і дивує дерево місцевих дітей. Вони по кілька раз обходять його зусібіч та не перестають дивуватися.
— Церква у нас не старовинна, освячена у 1938 році, — мовить сільський голова Кліщівни. — У радянські атеїстичні часи була, як і більшість храмів зачинена: від 1960 до 1988 року.
Зрештою храм святого Миколая у Кліщівній знаний ще й тим, що там знаходяться мощі святого Миколая, Пантелеймона Цілителя та отця Піо. Останні, за словами пана Ворони, привіз із Риму виходець із Кліщівни, який нині є знаним підприємцем в Рогатині. На честь молей отця Піо кожної п’ятниці відбуваються великі відправи Також у церкві є чудотворна ікона «Всецариця», а тепер ще й буде хрест на дереві.
— Для нас хрест — це символ нашого спасіння, — каже настоятель храму Тарас Федоренко. — Чудо має вивчати спеціальна церковна комісія з івано-франківської митрополії УГКЦ. А допоки хрест знаходитиметься у церкві.
ДО ТЕМИ:
Оберег села Кадобни на Прикарпатті — Хресна дорога у лісі. ФОТО
