Повстанський генерал вирішив йти на прорив, але був поранений і, не бажаючи потрапити в руки ворогам, пустив собі кулю в скроню.
Його тіло було опізнане кількома чільними діячами ОУН і членами родини. Відтак, Шухевича більше ніхто не бачив. Його залишки були таємно знищені, де саме — досі невідомо.
У тайнику будинку було знайдено чимало речей, які належали командиру повстанців. Фотографії — зі справи, яка зберігається у Галузевому державному архіві Служби безпеки України.
Радіо і деталі радіотехніки.
Карти, зброя, гроші, годинник, компас, предмети гігієни. Кашкет із тризубом і пілотка з червоноармійською зірочкою.
Зверніть увагу, друкарська машинка має універсальний шрифт — і українські, і російські літери.
Документи, канцелярське приладдя і печатки.
Як бачимо, для легалізації використовувалися відділи народної освіти і пральний трест.
Засоби для виготовлення документів і печаток.
Уривок з інструкції для приготування чорнила: “...Таблетку треба покришити рукою на малі кусники, а тоді цілковито розтерти в великій ложці при помочі чайної ложечки...”
Командир УПА страждав на міокардит, ревматизм та гіпертонію. Працівники Міністерства державної безпеки вилучили з його останнього місця проживання ось такі медичні засоби: З написів на упаковках — Metrozol (стимулятор дихальної і судинорухомої діяльності), Digalen (препарат для лікування гострої серцевої недостатності), Prontosil (один із перших антибіотиків).
З написів на книгах: “Слідами героїв. Серія випусків для молоді”, “Про свободу преси в СРСР”, “UPA in Western Europe”, “Шовіністичне запаморочення і русифікаційна гарячка большевицьких імперіалістів”
Реактиви для роботи з фотоплівкою.
Посмертне фото, зроблене штатним фотографом слідчої групи МГБ. Кульовий отвір на скроні — важко поранений автоматною чергою командарм устиг застрілитися.