“6 березня 2013 р. директор юридичної компанії Lions Litigate, к.ю.н. С.В. Батрин звернувся з позовом до Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна України (справа про визнання недійсними контрактів на поставку газу, укладених 19.01.2009 р. між ВАТ “Газпром” та НАК “Нафтогаз України”) .Основна позовна вимога викладена в наступному вигляді: “Зобов’язати Кабінет Міністрів України вжити заходів з реалізації господарської компетенції через скликання позачергових загальних зборів акціонерів Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України“ та шляхом включення в порядок денний позачергових загальних зборів питання про розірвання (або визнання недійсними) контрактів на поставку газу, укладених між ВАТ „Газпром“ та НАК „Нафтогаз України“ від 19 січня 2009 року № КП та про обсяги і умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 року по 2019 рік від 19 січня 2009 року № ТКГУ”.
За словами С.В. Батрина, специфіка управління НАК “Нафтогаз України” полягає в тому, що держава в особі Кабінету Міністрів України реалізує господарську компетенцію по відношенню до компанії. Водночас, особи, які володіють часткою в статутному капіталі НАК “Нафтогаз України” у розмірі, принаймні 10%, вправі (а держава зобов’язана), в узгодження з положеннями статуту компанії, ініціювати проведення позачергових загальних зборів, а також внести в порядок денний таких зборів питання про розірвання газових угод, або ж визнання їх недійсними. Тільки за наслідком прийняття рішення керівним органом НАК “Нафтогаз України”, цей суб’єкт господарювання вправі звернутися до Арбітражного інституту Торгової палати м. Столькгольм щодо розірвання чи визнання недійсними контрактів на поставку газу. Аналогічно, тільки НАК “Нафтогаз України” може стати ініціатором і стороною перемовин з контрагентом ВАТ “Газпром” в питаннях про внесення змін до діючого контракту.
Перемовини між президентами двох країн щодо ціни на газ є прямим свідченням втручання органів державної влади у діяльність самостійних суб’єктів господарювання. Газові угоди від 19.01.2009 р., укладені не між державами “Україна” та “Росія”, а між ВАТ “Газпром” та НАК “Нафтогаз України”, як самостійними господарюючими суб’єктами. Всі рішення з боку НАК “Нафтогаз України” повинні прийматися органом управління цієї компанії, а не суб’єктом владних повноважень. Це також означає, що якщо Президент України самостійно вирішує питання про ініціювання перегляду газових угод, то він перевищує владні повноваження з наслідком, подібним до наслідків у справі Тимошенко.
Стосовно позовних вимог, слід констатувати, що Вироком Печерського районного суду міста Києва у справі № 1-657/11 від 11.10.2011 (суддя: Кірєєв Р.В.) встановлено, що підписання та виконання умов Контрактів на поставку газу спричинило тяжкі наслідки державі на суму 194 625 386,70 доларів США, або 1 516 365 234,94 грн. Зрештою, станом на 26 січня 2013 року, підтверджено, що ВАТ “Газпром” виставив до НАК “Нафтогаз України” вимогу про сплату 7 млрд. доларів США за недобір газу, який Україна не отримувала у 2012 році, — спираючись на положення Контрактів, виконання яких завдає шкоди інтересам держави та народу України, становить загрозу національній безпеці України.
Приймаючи до уваги те, що відповідно до положень Конституції, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, те що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, і те, що держава зобов’язана вживати заходів щодо охорони інтересів народу, — вбачається, щопочинаючи з дати набрання чинності вироком Печерського суду м. Києва у справі Тимошенко суб’єкти владних повноважень протиправно не вирішили питання про перегляд газових контрактів, про їх розірвання чи звернення до суду з вимогою про визнання їх недійсними. Цим самим, дії органів державної влади є протиправними та такими, що не спрямовані на захист інтересів держави та народу України, всупереч вимогам Конституції. Фактично, орган державної влади, маючи засоби до ініціювання питання про визнання угод недійсними безпідставно та не мотивовано не вчиняв залежні від нього заходи щодо захисту інтересів держави.
Результатом позову повинно стати рішення суду про зобов’язання Кабінету Міністрів України ініціювати позачергові загальні збори НАК “Нафтогаз України” та внести до порядку денного питання про розірвання угод чи визнання їх недійсними у судовому порядку”, — йдеться у повідомленні.
Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти Тимошенко за фактом перевищення влади і службових повноважень під час підписання у 2009 році контрактів між Україною і Російською Федерацією на поставки та транзит газу.
