На Прикарпатті молодь замкнула на “замок” бажання гучно веселитися, лаятися, пліткувати. ФОТО

За словами Зінаїди Нановської, керівника фольклорно-етнографічного колективу села Гостів, ще в давні часи у їхньому селі, де вже сама назва вказує на велику гостинність, збиралися поважні господині. Кожна готувала якусь страву, переважно м’ясну. Господарі в той час наймали музик. Свято вирувало і гуло на майдані посеред села.

— Увечері перед самим постом діти з бабцями котили по підлозі…сирі яйця, аби так швидко піст по житті кожної людини прокочувався, — додає голова Гостівської сільради Ганна Нащук. — Якщо яйце розбивалося, то була погана прикмета. Це означало, що хтось у селі вчинить у час посту великий гріх. А якщо яйце котилося рівно та гладко, то цей час мине непомітно, і всі радісно зустрічатимуть Великдень.

Тепер відродили традицій Пущень, і перед Великим постом  відбуваються фестивалі. Кожне село представляє найкращі страви: пиріжки з м’ясом, лівером, солодкі пампушки, вареники з м’ясом, смажену печінку, налисники, фаршировану рибу, різноманітні салати, десятки видів наливок, вин і… самогону. Але ніхто не впивається, бо ж то сором великий перед постом п’яним бути. Згодом усі танцюють та співають. А ще молоді хлопці та дівчата несуть символічні замки та великим ключем, яким «замикають» бажання гучно веселитися, лаятися, пліткувати, словом усі погане, що можуть чинити люди.  Щороку свято відбувається в іншому селі району.