Як повідомляли “Вікна”, 4 квітня за участі понад 70 науковців, пресдтавників влади, зокрема, заступника міністра екології природних ресурсів України Дмитро Мормуля у Калуші відбулася науково-практична конференція «Проблеми техногенно-екологічної безпеки на території Калуського гірничопомислового району».
Рекомендації науковців зводяться до вжиття невідкладних заходів у кількох напрямках. Зокрема, на Домбровському кар’єрі слід здійснити роботи у трьох напрямках — зменшити притік води до кар’єру, провести повну гідроізоляцію кар’єру та солевідвалів, а також — організувати утилізацію розсолів.
— Що стосується кар’єру і гексахлорбензолу — проблеми різні, але рівень загрози, яку вони несуть, — однаковий, — зазначив “Вікнам” експерт-консультант проекту ФАО ООН Михайло Малков. — Хоч я особисто переконаний, що підйом рівня води у кар’єрі свідчить про збільшення зони його гідрогеологічного впливу. І це виводить кар’єр на перший план, зважаючи на пряму загрозу життю людей у прилеглих селах. Адже таке значне підвищення не може бути спричинене тільки підтопленням, а ще і — внутрішнім притоком. Тож, для того, щоб елементарно визначити, де слід поставити насос, щоб відкачувати розсоли для подальшої переробки, слід провести серйозні геофізичі дослідження. Тільки після цього виробимо повну стратегію «лікування» кар’єру.
Що стосується полігону захоронення гексахлорбензолу, то і тут ситуація, за словами екперта, — не надто втішна.
— Перебуваючи у Калуші у 2010-у році, місія ООН визначила наявність гексахлорбензолу у водоймах і криницях неподалік від полігону захоронення цієї речовини. Проблема у тому, що за три роки, скільки тривають роботи на цьому об’єкті, відбулося суттєве змішування грунтів. І, якщо врахувати, що глиняний «замок», який мав би ізолювати отруту, перебуває на глибині 12 метрів, а сам водоносний горизонт — на глибині 6 метрів, то виникає питання: де ще може «вилізти» цей гексахлорбензол? Очевидно, що роботи з його вивезення та рекультивації полігону слід завершити якомога швидше. Вочевидь, для вирішення цих проблем Калуш має дуже мало часу. Тому переконаний, що держава повинна негайно профінансувати роботи науковців, окреслені у рекомендаціях нашої робочої групи, — каже Михайло Малков.
Україна може залучати до допомоги і міжнародні організації. Уже наприкінці цього тижня буде розроблена програма взаємодії з міжнародними організаціями. За доброї воли влади, можливе отримання великого гранту від Глобального екологічного фонду (ГЕФ).
— Фонд взаємодіє з державами через уповноважені агентства, — акцентує Михайло Малков. — Тож, саме до цих агентств має бути спрямоване клопотання про допомогу. Проте, право подавати таке клопотання має або ж координатор Фонду в Україні Вадим Пожарський, або ж міністр екології і природних ресурсів Олег Проскуряков. Грант від Фонду отримати цілком реально, зважаючи на те, що фонд вимагає співфінансування, а також — допомагає у вирішенні транснаціональних проблем.
ДО ТЕМИ:
Рівень екологічної загрози Калуша — помаранчевий. До часу Х — 3 роки
