Калуш, за офіційною кількістю перерваних вагітностей, досить динамічно рухається у бік зменшення. Якщо 2010 року у Калуській ЦРЛ було здійснено 180 переривань вагітності, то 1011 року — 150, а 2012 року — 80.
Сприйняття проблеми переривання вагітності калуським суспільством є, у принципі, традиційним. Медики підходять до цієї проблеми більш раціонально, вбачаючи в абортах соціальні і матеріальні причини.
— На переривання вагітності жінки йдуть із болем і криком. Тому варто не просто взяти і заборонити аборти. Варто поставити запитання: а чому жінки зважуються на такі вчинки? Адже кожна жінка за своєю природою хоче народжувати, хоче бути матір’ю. І її штовхають на переривання вагітності, у першу чергу, соціальні і матеріальні чинники. Тому варто не бездумно забороняти переривання вагітності, а підвищувати рівень життя, створювати можливість заробити грошей на утримання дитини. Моя особиста думка полягає у тому, щоб дати право дати жінці самій вирішувати. Вона сама прийме найбільш правильне рішення, — вважає головний лікар Калуської ЦРЛ Іван Красійчук.
Священики однозначно трактують переривання вагітності як страшний гріх, який неможливо виправдати у жодному випадку.
— Ви навіть не уявляєте, коли до мене приходять жінки, і навіть за десятки років після абортів — як вони плачуть! Спокою не має після цього ні жінка, ні душа її ненародженої дитини. Адже куди потрапляють душі цих дітей? Вони ж іще не хрещені. Вони потрапляють у зовсім інший вимір. І колись жінка покине цей земний світ, її душа зустрінеться з душею її дитини. Чи не варто на це зважати? — апелює священик УПЦ КП о. Федрір Мороз. — Колись люди народжували по 15 дітей. Не всі виживали. Але — була духовно здорова нація. Тому аборт, у будь-якому випадку, — надзвичайно важкий гріх.
Детальніше — читайте у наступному друкованому номері «Вікон» від 17 травня.
ДО ТЕМИ:
Нардепи-”свободівці” з Прикарпаття пропонують саджати за аборт на 7 років
