Наталія Оклія з Івано-Франківщини каже, що перешиває штани двічі на місяць. Хоче скинути ще 20 кілограмів і зробити плас Зустрічаємося у столичному Інституті кардіології ім. Стражеска, де пацієнтка на обстеженні.
— 1991-го стала повніти, як працювала в Сибіру на буровій помічником повара у столовій. Мала 250 чоловік накормить, по 16 годин в сутки на ногах. Отримала варикоз, ноги стали набрякати. Як їсти вариш — надо пробувать. Був такий парень, що як несмачно, міг тарілкою в голову кинути. На мої млинці аж із города приїздили, на весілля замовляли.
Працювала там два роки. Важила тоді 95 кг. Потім поїхала на заробітки у Москву. В січні 2000 року народила доньку.
— Після родів іще поправилася. Як малій був місяць, розійшлася з чоловіком. Жила з батьками, мішками купляли муку, цукор. Мама готувала смачнючі пироги. Я пекла торти з млинців.
2005-го Наталії прооперували вени на ногах.
— Зробили 35 швів. За якийсь час ноги стали пухнути й боліти. А ще дочка захворіла, сиділа з нею вдома. Через нерви їла все що бачила. Найбільше — жарену картоплю. Брали з дочкою зі сковорідки цілий день скільки хотіли.
Через повноту Наталії стало важко говорити, задихалася. Ноги відмовляли.
— Так боліли, що не могла ходити. Встала — мусила 10-15 хвилин постояти, а потім рухатися. Хотіла зробити операцію. Професор сказала, що маю спершу похудать. П’ять років сиділа на дієтах, таблетках. Їла одні яблука, капусту, помідори, огірки. Та лише повніла. Попала у передачу “Жертви дієт”“. Там дізналася, що в інституті Шалімова зменшують шлунок.
Оперував Оклію професор Андрій Лаврик. Він заснував хірургію ожиріння в Україні. Перше таке втручання здійснив 1990 року.
— На шлунок одягли силіконове кільце діаметром як 10 копійок, — каже лікар. — Він стає як пісочний годинник. Угорі лишається третина органу. Їжа проходить дуже повільно. Можна насититися двома столовими ложками. Від більших порцій нудить, бо шлунок не вміщує. За рахунок цього худнуть.
Після операції Наталія стала менше їсти.
— Пила водичку, їла фруктові пюрешки і кашки. Дитина у другому класі більше їсть, як я зараз. На сніданок — чашка кави або чаю. Як зранку з’їдаю варене яйце — хватає до вечора. Літру борщу стає на три-чотири дні. На вечерю кефіру поп’ю або знову яєчко, дві ложки сметанки, творожок.
Спершу схудла в талії, потім у руках. Перші два місяці вага меншала щодня.
— Того року втратила і маму, і тата. На тих нервах 35 кіло зникли. Подружка три кофти віддала. Каже, як схудну ще на 30 кіло, віддасть штани і спідницю. Подруга сусідки подивилася передачу і зробила таку саму операцію. За два місяці скинула 25 кіло.
— Перешиваю штани двічі на місяць. Хочу дійти до 85 кілограмів і зробити пластику. Шкіра на ногах висить. Ні купальник вдягнути, ні на море поїхати.
В інституті зробили близько 400 таких операцій. Вони найпопулярніші у світі, бо прості й дешеві.
— Шлунок залишається цілий, — додає Андрій Лаврик. — Зазвичай худнуть на 40-50 кілограмів. Якщо втрачають менше кілограма на тиждень, звужуємо кільце.
Ставити бандаж можна тим, хто їсть тверду їжу — м’ясо, овочі, фрукти. Солодкоїжкам або діабетикам зменшують шлунок і перебудовують кишківник.
— Інакше споживатимуть солодке і не відчуватимуть ситості. Буває, добре схуднуть, а тоді переходять на рідку калорійну їжу — сметану, вершки, шоколад. Одна жінка з’їдала до чотирьох пачок масла на день, бо м’ясо не проходило. Влаштувалася у кондитерський цех, їла креми. Набрала 100 кілограмів.
Джерело: Gazeta.ua