.jpg)
У книзі представлені та класифіковані понад 500 марок, штемпелів, конвертів, що охоплюють період від праісторичних часів Це перша така серйозна книга у доробку колекціонерів, до того були окремі каталоги Станіславського доровільного товариства колекціонерів.
— Збирати марки я почав ще в дитинстві, — каже Анатолій Задорожний, у минулому лікар-анастезіолог за фахом, а нині, на жаль, інвалід першої групи. У 14 років мати, яка працювала у музеї, привела мене на філателістичну виставку. Марки настільки мені сподобалися, що я розпочав їх збирати. Із різних країн, на різну тематику. Збираю і досі. І мій син також підтримав та продовжив моє захоплення.
Ще у 1991-ому році батько та син побачили, що у них є багато марок, пов’язаних і історією Галичини: від найдавніших часів до наших днів. Ось і почали вони їх класифікувати. Так виник задум написання книжки. Але задум а задумом, а треба було самим вивчати історію, аби добре знати, що чи хто зображений на марках. Почалася кропітка робота, яка увінчалася успіхом, тобто книгою, лише цього року. Щоправда у книзі представлені та класифіковані понад 500 марок, штемпелів, конвертів, що охоплюють період від праісторичних часів до княжої доби Галичини.
— Книжка написана доступно, не лише на вузьке коло читачів, але й для історикіВ, краєзнавців, студентів, і навіть школярів. Зрештою для всіх, хто цікавиться історією, — продовжує Микита Задорожний. — Тут вміщено статті розповіді з історії Галичини від найдавніших часів. Ось, скажемо, є польські, українські та угорські марки із зображенням прадавнього шерстистого носорога, рештки якого викопали у селі Старуня Богородчанського району, є марки із зображенням доби Трипілля, слов’янського язичницького ідола Світовида, який відкопав польський археолог-аматор Мечислав Потоцький поблизу села Личаківців (нині Гусятинський район Тернопільської області ). У 1851 році Потоцький подарував знахідку Краківській академії. Зрештою, це знаний історичний факт. І він відображений у марках.
Книга не обмежується описом поштових видань, які стосуються суто Галичини. Тут подано інформацію про зв’язки цієї території з іншими частинами України та сусідніми державами. Чи не найбільше з Польщею, бо така вже наша історія, міцно переплетена. У 17 розділах книги автори подають перелік поштових видань, спочатку українських, а згодом й інших країн. Щоправда автори не дотримувалися тих назв марок, за якими їх зазначено в спеціалізованих каталогах. Їхньою метою було якнайкоротше описати зображення на марках та розповісти про історичну прив’язку. Також опущено певні деталі опису марок: кольори, розмір зубчиків і т ін., які описано в усіх каталогах, і які для висвітлення теми не мають практичного значення. Далі наведено відомості щодо маркованих конвертів і листівок. Щоправда вони також скорочені.
Для зручності користування додано покажчик імен та прізвищ, згаданих у книжці. Вказано й сторінку, де цю особу згадано в тексті та відповідну сторінку щодо поштових видань, які їй присвячені. Автори готові вже видавати й другу частину історії Галичини в марках, адже в колекції батька та сина кілька тисяч марок. Проте ця справа дуже фінансово затратна.
