Тарас Мельничук — український поет-дисидент, в'язень радянських таборів та жертва репресивної психіатрії. Фото з gig.if. Іван Андрусяк представить нову збірку віршів «Книга трав, дерев і птахів». До неї увійшли як нові, так і вибрані з кількох попередніх збірок пейзажно-філософські вірші Івана Андрусяка — поета, що еволюціонував від «отруєння голосом» до «фонетики тиші». Ця книжка буде цікава всім, хто в хаосі постмодерного світу не розучився цінувати живу природність, тихий розмисел, роботу душі, божественну гармонію природи і людини.
Олег Соловей презентуватиме поетичну книжку «Час убивць». Вона містить дві збірки поезій («Час убивць» і «Убити Ельзу») і вибрані переклади. В урбаністичній ліриці донецького поета можна відчути як апокаліптичні мотиви сьогодення, так і традиції експресіоністичної поезії ХХ ст. Промовиста назва книги допоможе читачеві збагнути її провідні смислові акценти.
За спогадами Миколи Близнюка, які друкували ”Вікна”, майже опівночі Тарас Мельничук, пам’яті якого і присвячений літературний фестиваль “Покрова”, обкладався під піччю подушками, запалював три свічки і поринав у поезію.
— ...він часто був непередбачуваним, — згадує Микола Близнюк. — Пригадую, в середині 70-их років вертали ми з ним до Старих Кутів із буковинської сторони, з гостин у мого однокласника, редактора Путильської районної газети «Радянські Карпати» Петра Глібчука. Треба було перейти через Черемош. Я направився до підвісної кладки, а Тарас каже:
— Гуцули мають убрід переходити! Аби відчували неспокійний дух Черемошу!..
