Таке ретельне зважування провели батьки юнака.
— Назарко знайшов отаке-е-еного білого гриба у лісах поблизу села Вишкова, в горах, — розповідає мати грибника Уляна. — Я із сином, донькою та чоловіком розійшлися в різні сторони. Аж тут чуємо: кричить синок, я ж подумала, що, не доведи Господи, щось погане трапилося, гадюка вкусила, чи що. Бігла чимдуж до сина, але бачу, стоїть Назарко, а в руках у нього щось таке коричневе велике, словом всім боровикам боровик. На цей гриб, мені здається, навіть сісти можна й відпочити.
До речі, родина Галясів часто виїжджає в різні місця Прикарпаття та Львівщини. Лише випадає вільна хвилина. Навіть у будні дні, на кілька годин. Аби лише грибів позбирати. Усі беруть відра, корзини, ножі — та й у ліс. Смакувати лісовими дарами рогатинці люблять. Пані Уляна мовить, що із задоволенням готує мариновані білі гриби, супи, вареники, підливи, пече пиріжки. А ще вона з чоловіком та сином роздає друзям, знайомим та сусідам і ніколи не продає.
— Бо це ж Бог так дав, що маємо стільки смакоти, за те, що у лісі це збираємо, то не платимо, то ж навіщо продавати, — мовить пані Галяс.
Знайденого поблизу Вишкова велетня Уляна Галяс планує порізати, засушити та на Святвечір зварити підливку.
Як повідомляли “Вікна”, на Прикарпатті встановлюють 200-кілограмові “грибні” рекорди.