В Івано-Франківському міському суді триває розгляд кримінальної справи проти мешканця обласного центру, звинуваченого у подвійному вбивстві, повідомляє ”Галицький кореспондент”.
4 січня 2012 року на звалищі твердих побутових відходів у Рибному поблизу Івано-Франківська знайшли тіла двох жінок з численними ножовими ранами на шиї. Слідство довело: злочин скоїв мешканець обласного центру 1967 року народження, колишній працівник спецпідрозділу «Беркут», інструктор з бойової підготовки.
Про обставини й мотиви свого вчинку підсудний розповів сам на судових засіданнях.
З його розповіді з’ясувалося, що з однією із жертв він був знайомий давно: мав з жінкою близькі стосунки, часто навідувався в гості, разом випивали. Підсудний позичив їй 100 доларів, які та протягом майже півтора року не могла повернути. 3 січня чоловік вкотре прийшов вимагати від подруги борг. Двері відчинила незнайома жінка – подруга власниці квартири.
На вимогу віддати гроші чоловік знову почув відмову і розлютився. Він почав бити жінку, але за неї заступилася подруга. Чоловік оскаженів, вхопив зі столу ніж-хліборізку і всадив його в горло жінці. Не тямлячись, він наніс жертві вісім ударів у шию. Кожен удар колишнього інструктора з бойової підготовки підрозділу спеціального призначення був точним і смертельним. Після того чоловік накинувся на подругу своєї боржниці: на її тілі експерти знайшли сліди п’яти ножових поранень.
Убивця переніс тіла жінок до ванної кімнати, а сам на велосипеді поїхав додому. Повернувся на місце злочину того ж вечора, старанно вимив квартиру від крові, замаскував сліди боротьби, знайшов велику господарську сумку і по одному вивіз трупи на сусідній з будинком смітник. Наступного дня тіла знайшли вже на полігоні в Рибному.
На сьогодні злочин чоловіка повністю доведено. Але до обвинувального вироку суд досі не дійшов: судово-медична експертиза, яку проводив Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров’я, так і не змогла визначити, чи був злочинець здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними в момент вчинення злочину. У документі виявилося й чимало інших суперечностей, які ставили під сумнів можливість винести справедливе й обґрунтоване рішення у справі.
Суд звернув увагу на той факт, що у 2000 році обвинувачений вже був засуджений до 14-річного терміну покарання за скоєння аналогічного злочину — вбивства двох осіб. І тоді чоловіка визнали осудним. Крім того, суд не міг не зауважити холоднокровність злочину, методичність і раціональність убивці при спробі замести сліди. Тому було призначено повторну стаціонарну комісійну судово-психіатричну експертизу, яку провели фахівці Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1.
Згідно з висновком експертів, «на момент вчинення злочину підсудний виявляв ознаки змішаного розладу особистості на органічно неповноцінному фоні та за своїм психічним станом міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час обвинувачений виявляє ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у вигляді рецидивуючого реактивного психозу з поліморфними розладами переважно дисоціативного кола, а також ознаки змішаного розладу особистості на органічно неповноцінному фоні, а тому не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними». Тобто злочинець розумів, що чинить, і після лікування у спецзакладі повинен відповісти перед законом.
Суд вирішив керуватися саме висновком хмельницьких експертів. Відтак суд вважає, що звинувачений вчинив злочин у стані осудності, після чого захворів психічною хворобою, що позбавила його можливості усвідомлювати свої дії. Підсудний потребує госпіталізації до психіатричного закладу з суворим режимом нагляду й після лікування зможе постати перед судом. Чоловікові загрожує довічне ув’язнення.
Відповісти доведеться й експертам Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології. Їхній висновок про стан обвинуваченого, вважає суд, суперечив «Порядку проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в психіатричних закладах щодо осіб, які утримуються під вартою» та «Порядку проведення судово-психіатричної експертизи», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України, та перешкоджав суду прийняти законне і обґрунтоване рішення. У зв’язку з цим Івано-Франківський міський суд звернувся до прокурора Івано-Франківської області з вимогою перевірити можливу причетність спеціалістів Інституту до вчинення злочинів, передбачених ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України (надання завідомо неправдивого висновку експерта та відмова експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків).
